На стрімчаках божевілля

Пiдслухане ними завжди здавалося чимось на кшталт допиту (немовби Карвен будь-якими способами намагався видерти потрiбнi йому знання у переляканих або непокiрних полонених).

Вiден нотував розрiзненi уривки цих балачок у свiй записник, бо часто розмова вiдбувалася англiйською, французькою й iспанською мовами, якi вiн знав; але жоднi з цих нотаток не збереглися. Однак вiн стверджував, що, крiм кiлькох розмов, в яких iшлося про ганебнi злочини, вчиненi в минулому у шляхетних родинах мiста, значна частина запитань i вiдповiдей, якi вiн змiг розiбрати, дотичнi до рiзних проблем з iсторii та iнших наук, що стосувалися вiддалених мiсць та епох.

Якось, наприклад, чийсь голос то пiдiймався до оскаженiлого лементу, то похмуро та покiрно вiдповiдав французькою на запитання щодо вбивства Чорного принца в Лiможi 1370 року[9 - Едвард, принцВельський (1330—1376) – старший син короля Едварда ІІІ Плантагенета; першим в Англii отримав титул герцога (а прiзвисько «Чорний принц» отримав за колiр обладункiв).] (причому Карвен намагався допитатися до якоiсь таемноi причини, яку мав знати вiдповiдач). Карвен, примiром, допитував бранця, чи слугував наказом про вбивство Знак цапа, знайдений на вiвтарi у давньоримськiй гробницi, що розташована неподалiк вiд собору. Або який Чорний чоловiк iз Вищих зборiв Вiдня виголосив три магiчнi слова? Так i не добившись вiдповiдi, Карвен вочевидь вдався до крайнiх заходiв. Пролунав жахливий зойк, за яким – мовчання, потiм тихий стогiн i звук падiння чогось важкого…

Жоден iз цих допитiв iм не вдалося пiдгледiти, бо вiкна були завжди щiльно завiшенi.

Але одного разу, пiсля тиради чужою мовою, у вiкнi з’явилася тiнь, що глибоко вразила Вiдена; вона нагадала йому одну з ляльок, яких вiн бачив 1764-го в Гечерз-холi. Там якийсь чоловiк iз Джерментайна (губернаторство Пенсiльванiя) демонстрував майстерно зробленi механiчнi фiгурки у виставi, де були, як свiдчила афiша: «Вигляд знаменитого мiста Єрусалима, храм Соломона, царський престол, прославленi вежi та пагорби, а також Пристрастi Нашого Спасителя, яких Вiн зазнав у Гетсиман-ському саду до Хреста на горi Гол/офi; майстерний взiрець механiчних ляльок, гiдний уваги цiкавих». Саме тодi старе iндiанське подружжя, розбуджене звуками, якi спричинив переляканий слухач, що вiдсахнувся вiд вiкна, звiдки лунав вiдгомiн дивноi мови, спустило на нього собак. Пiсля цього випадку в будинку бiльше не чулося розмов, з чого Вiден i Смiт виснували, що Карвен перемiстив своi дослiдження в пiдземелля.