На стрімчаках божевілля

На щастя, всi вони були сильними, звиклими дiяти в найважчих умовах, i до того ж щиро релiгiйними людьми, ортодоксами, котрi не визнають жодних вiдхилень вiд звичних iм вiрувань. Якби вони вмiли глибше замислюватися над пережитим i мали розвиненiший iнтелект, то, можливо, й серйозно занедужали б. Найважче велося президенту Меннiнгу, але й вiн зумiв подолати неприемнi спогади, заглушаючи iх молитвами. Кожен iз цих непересiчних людей зiграв у майбутньому важливу роль. Не бiльш, нiж через дванадцять мiсяцiв пiсля цiеi подii, капiтан Вiппл опинився на чолi збудженого натовпу, який спалив корабель митникiв «Геспi», i в цьому його вчинку можна угледiти намiр назавжди позбутися жахливих образiв, якi обтяжували його пам’ять, замiнивши iх iншими спогадами.

Вдовi Джозефа Карвена вiдiслали запечатану свинцеву труну дивноi форми (вочевидь, знайдену на фермi, де ii приготували на випадок необхiдностi); в нiй, як повiдомили жiнцi, й лежало тiло чоловiка. Їй оголосили, що нещасного вколошкали в сутичцi з митниками, подробиць про яку iй краще не знати.

Бiльше нiхто й словом не обмовився про кончину Джозефа Карвена. Отже Чарльз Вард мав у своему розпорядженнi лише туманний натяк, на якому й збудував свое припущення. Це була лише тоненька ниточка – пiдкреслений тремтячою рукою пасаж iз конфiскованого послання Джедедii Орна до Карвена, що його частково переписав своiм почерком Ізра Вiден. Копiю вдалося знайти у нащадкiв Смiта, i можна було лише гадати, чи вiддав ii Вiден своему приятелю (коли з усiм було покiнчено) як пояснення жахливих речей, що трапилися з ними. Або, що було ймовiрнiше, лист опинився у Смiта ще до цього, i вiн пiдкреслив цi фрази власноруч. Ось який уривок був пiдкреслений у цьому листi:

«Я знову i знову кажу Вам: не викликайте Того, кого не зможете пiдкорити своiй волi. Пiд цими словами маю на увазi Того, хто зможе, своею чергою, викликати проти Вас такi сили, проти яких виявляться марними навiть Вашi найпотужнiшi iнструменти та закляття. Просiть Меншого, бо Великий може не забажати Вам вiдповiсти, i в його владi опинитесь не лише Ви, але i багато iнших».

У свiтлi цього пасажу, мiркуючи про те, яких невимовно жахливих спiльникiв мiг викликати силами магii Карвен у хвилину вiдчаю, Чарльз Вард задавався запитанням: чи справдi його пращур загинув вiд руки когось iз громадян Провiденса?

Впливовi люди, котрi керували штурмом ферми Карвена, доклали чимало зусиль до того, щоб будь-яку згадку про нього стерти з пам’ятi людей i з анналiв мiста.