Тінь над Інсмутом

Проте одночасно з цим я знову почув характерний звук ключа, що обертаеться, причому долинав вiн уже з боку вхiдних дверей наступноi, розташованоi на пiвнiч вiд мене кiмнати, i тут же втямив, що саме звiдси варто чекати найреальнiшоi загрози.

Пiвнiчнi сполучнi дверi були широко вiдчиненi, але у мене не було часу перевiряти стан засувки бiля входу, оскiльки в замку його вже також став обертатися ключ. Все, що менi залишалося зробити, – це замкнути обое сполучних дверей праворуч i лiворуч вiд мене, i пiдсунути до них уже знайомi предмети – до одних шифоньерку, а до iншоi каркас лiжка.

На додачу до всiх цих заходiв я пiдтягнув до вхiдних дверей масивний мармуровий умивальник. Певна рiч, я чiтко усвiдомлював усю ненадiйнiсть таких укрiплень i все ж сподiвався, що вони хоча б недовго протримаються, i таким чином я матиму можливiсть вилiзти у вiкно i спуститися на дахи будiвель, що виходили на Пейн-стрит. Однак навiть у такий вiдчайдушний момент найжахливiший страх у моiй душi викликали аж нiяк не сумнiви в надiйностi моiх тимчасових бастiонiв – нi, мене буквально починало трясти при однiй лише думцi про те, що за весь цей час нiхто з моiх переслiдувачiв не промовив i навiть не пробурмотiв на тлi безперервного, захеканого сопiння, бурчання та приглушеного завивання та гавкання – жодного людського слова!

Пересунувши меблi та кинувшись до вiкна, я почув гомiн, що рушив коридором у напрямку пiвнiчноi вiд мене кiмнати, який ще бiльше стривожив мене.

Й одночасно я зауважив, що звуки ударiв iз пiвденного боку стихли. Стало ясно, що основна частина моiх супротивникiв вирiшила сконцентрувати зусилля на доволi кволiй i немiцнiй сполучнiй перегородцi, зламавши яку, вони отримали б доступ безпосередньо до мене. Мiсячне сяйво за вiкном достатньо яскраво освiтлювало лiнiю будинкiв, i, мигцем глипнувши на них, я збагнув, що похила й якась слизька поверхня дахiв, на один iз яких я планував приземлитися, робила мiй стрибок вельми ризикованим вчинком. Зваживши складнi обставини, я зупинив свiй вибiр на тому вiкнi, яке розташовувалося пiвденнiше, i намiрявся спуститися на внутрiшнiй схил даху, пiсля чого доповзти до найближчого слухового вiкна. Звiсно, я усвiдомлював, що, навiть опинившись усерединi однiеi зi старих цегляних споруд, менi все одно не уникнути переслiдування.