Відлуння любові: чоловіки

– Чому iнтелектуального? Чому нинiшнього?

– Мiж нинiшнiм i колишнiм утворилась глибока прiрва.

– Якщо ти ii бачиш, тодi поясни чому вона виникла.

– Причина твого iдiотизму – це наслiдки безглуздого, стихiйного накачування мiзкiв вiдходами, якi виливають на сайти iнету та прилавки книжкових магазинiв.

– Ех, винця мало.

– Нi, ти скажи менi, чому тобi подобаеться корчити з себе нещасного месiю? Що трапилось в твоему життi? Що було не так? Вирiс в селi, привчений до роботи, служив в армii, недоiдав, недосипав, отримав класичну освiту в одному з кращих унiверситетiв Украiни.

І в результатi – розмазня. І не баба, i не мужик, i не iнтелектуал, i не дебiл. Хто ти зараз?

– Вiдверто, тому – спасибi. Може ще збiгати за пляшечкою? А то всухом’ятку така розмова душу дере…

– Ти, який умiв радiти палiтрi осiннiх фарб, – ii машина гнiву почала набирати обертiв. Моiх слiв вона чи не чула, чи вiдверто iгнорувала. Я вже, чесно говорячи, пожалкував, що залишився пити каву. – Ти, який щиро радiв ранковiй росi, аромату скошеноi трави, ти, який мiг годинами проводжати сонце за горизонт зораного восени поля, ти, який вилазив на дах дев’ятиповерхiвки, аби досхочу намилуватись серпневим зорепадом… Невже ти нинiшнiй забув, як тiкав з унiверситетських пар, щоб блукати мiстом навмання, коли його припорошуе лапатий снiг.

Врештi решт, ти, який без всього цього не мiг жити – на очах чахнув всихав, черствiв i тепер, корчиш з себе мiстечкового Еклiзiаста! Жах та й годi. В мне бракне слiв… «Збожеволiле, деградоване людство буде пхатись по Землi в iнвалiдних колясках, а роботи будуть пiдтирати йому задницю», – це твiй Пилип Мюре, так званий оптимiзм якого допомагае тобi котитись вниз. Невже ти не чуеш, як дурно пахнуть твоi думки? Невже нiчого не iснуе такого, щоб могло тобi допомогти схаменутись?

– Нiчого не допоможе: нi викурена цигарка, нi випите вино – все це лиш iлюзiя, зволiкання вироку.

– Це ти про що?

– Про те, що менi час iти.

– Воронiн, хочеш, я перенесу репетиторство на завтра?

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/kolektiv-avtor-v-11091488/v-dlunnya-lubov-cholov-ki/) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.