Монети для патріарха

А бiй був чисто кавалерiйський, пiхоти не мали анi тi, анi iншi.

Проте генерал не врахував, що важкi нiмецькi сiдла, амунiцiя та озброення, якi Петро змавпував у нiмцiв, були заважкими для ногайських коней, що поставлялися до росiйського вiйська.

А головне… Не той був настрiй у вiйську, не той. Коли вони вiдбивали татарський напад на Бiлгород, то все було ясно – за тобою або твоя родина, або, якщо в самого нiкого немае, такi ж, як ти, православнi. Храми Божi в тебе за спиною. То й билися – може, не всi вмiло, проте всi хоробро.

Погнали татар. Дорогою цiною, але погнали.

І потiм, коли ходили на Казi-Кармен, теж усе було ясно – буде фортеця нашою, важче буде нападати татарам. Отож що гетьмановi козаки, що государевi ратнi люди – нiхто не тiкав вiд пострiлiв. Узяли Казi-Кармен.

А ця вiйна… Навiщо вона? Мовчали всi, ясна рiч, бо довгий язик з головою рубають, але не той був настрiй.

До того ж учора саме цi шведи розбили чисельно бiльший росiйський загiн, яким командував САМ.

І не пiшов Петро Олексiйович за поразку помщатися, нас послав, а сам не пiшов.[54 - Історичний факт.]

Шведи закрутилися, неначе снiжинки пiд час хуртовини, та якось трапилося так, що вони опинилися не проти роти списоносцiв, а проти роти простих драгунiв. З кiльканадцяти крокiв обмiнялися залпами з пiстолiв i вихопили клинки.

Широкi й довгi шведськi шпаги, якими можна було й рубати, – перша шеренга тримала iх перед грудьми, друга – над головою.

Врiзалися. Вдаривши мiцним кулаком, шведи розбили ту частину, яка опинилася перед ними, погнали коней без вершникiв на iншi росiйськi роти. Далi бiй перетворився на рiзанину.

Якiв перевдягнувся. Штани та жупан, знятi з дрiбного шляхтича, якого розстрiляли за шпигунство на користь шведiв, вiн уже кiлька днiв у саквах возив, пояснивши капiтановi, що, можливо, у розвiдцi доведеться перевдягатися. Забрав у Петра набоi, помiняв спис на рушницю. Довго думав, чи мiняти шпагу на Петрову шаблю – у частини росiйських драгунiв залишалися шаблi, попри царський наказ, щоб були лише шпаги та палашi.

З усiеi зброi Якiв найкраще володiв списом, проте спис видно здалеку. Шпагою чи шаблею вiн володiв теж не найкращим чином, проте коли колеш шпагою на повному скаку, ворог здебiльшого не встигае вiдбити удар. А в оборонi можна ефес пiдставити. Ваганням Якова поклав край ще один кiнь без вершника, що пробився через пiдлiсок.