Покохати відьму

Примружилася, змiряла очима мене з голови до нiг i назад:

– А ти хоч знаеш, що вона заразна?

Боги та демони, зовсiм не подумав!

– Якщо для тебе теж – не пiдходь!

Хмикнула:

– Та нi, мене не вiзьме.

Дивиться якось, нiби вперше бачить. І не тiльки очима – розумом, бо в саму голову дивиться. Думки читае… А чого iх читати? Запитай – я все сам скажу!

Панi. Єге-ге… багато разiв бачила, як хоробрi люди ставали боягузливими на сам тiльки натяк на пошесть. Чорт, сама подорожувала з одним, клявся, що любить.

Почула – стогне хтось, пiдiйшла – виявився чумний. Так коханець мiй розпрiг з карети нашоi коня i з криком утiк – тiльки що пил стовпом. Я Хайнi, правда, зробила щеплення вiд усiх мислимих i немислимих хвороб, але вiн же про це й знати не знав!

Як не знав i самого слова «щеплення».

– …Побiгли, чоловiчку. Теплим застану – витягну твого дружка.

«Теплим» сказала, а не «живим». Тiльки тодi менi не довелося дiзнатися, що це значить. Тому що…

Тому що бiля входу в печеру нас чекав здоровий Приятель зi своею хазяйкою.

Вона, щоправда, втомлена – зразу видно. Зупинилися ми, i чаклунки почали бесiду без голосу, прямо з голови в голову думки переказували, а я iх чув. Хiба що не завжди чiтко: деякi слова начебто розмитi. Ну, знаю я, що розмитих слiв не бувае, але враження саме таке.

Панi. Вже тодi?! Гаразд, стявши голову, за волоссям не плачуть. Що ж до слiв «розмитих» – то це вiдбувалося в тих випадках, коли в його словнику просто не виявлялося вiдповiдного термiна.

– …Ой, сестричко, збiг неймовiрний, – це та каже, Приятелева. – Отримав мiй (ясно, що це вона про Приятеля мого) замовлення прикрасити храм статуями потвор, вiдпросився подивитись на живих i, звичайно, потрапив у халепу.

Але ж вона бреше. Вiдчуваю неправду.

Панi. Зрозумiло: бреше, не змигнувши. Я, коли збирала Хайнi в дорогу, бачила цю парочку: поверталися вони з прогулянки. У своему тодiшньому станi (Другий Знак – це вам не жарти!) я ледве iх помiтила, але Мелла, мабуть, щось зрозумiла.

Чесно кажучи, вона мене вразила: вважаеться, що простежити людину в iнших свiтах можна, тiльки попередньо забезпечивши ii маячком. Але Мелла знайшла якийсь iнший спосiб.

Ситуацiя була вкрай пiкантна: обидвi ми припустились непрощенних помилок. Сестричка недарма згадала монстрiв у першiй же фразi: вона перехоплювала iнiцiативу, тонкий натяк на товсту обставину.