Кривавими слідами

– Добре, звичайно, – погодилася Ілона, а Єгор зазначив подумки, що прохання надати iнформацiю про няню Ілона не очiкувала.

– А вашi пацiенти? – продовжив розпитувати слiдчий.

– Маете на увазi, що я тут зараз?

– Так.

– Довелося скасувати. Термiнових перенесла на пiсля обiду, решту – на iншi днi. Добре, нiхто не заперечував. Хоч як тут заперечити? Я всiм пояснила, що сталося, тож…

Єгор iз розумiнням помовчав. Знову звузив очi, роздивляючись жiнку. Чи то пак – скануючи. Вiн не любив у собi цю звичку. Навiщо звужувати очi, намагаючись проаналiзувати, чи людина щира? «Певно, цей рух закладений природою.

Так само, як i дивитися вгору, коли, скажiмо, рахуеш щось. Це все iнстинктивно. Проте уважному спостерiгачевi видасть мене з головою…»

– Якi стосунки ви мали з померлим?

Ілона чомусь знiяковiла, зрештою вiдповiла:

– Вiн був моiм чоловiком.

– Я це знаю, – вiдiрвався Скляр вiд занотовування. – Проте ви вже майже розлученi. Я правильно розумiю?

Ілона кивнула.

– Яка причина вашого розриву?

– Менi обов’язково вiдповiдати на це запитання? Як на мене, воно доволi особи…

– Обов’язково.

На жаль. Нам необхiдно добре бачити ситуацiю, у якiй жив убитий.

Із другого поверху долинали голоси експертiв. На першому вони вже завершили, тепер працювали нагорi. Лише час вiд часу чулися iхнi перегукування та кроки. Ілона повернула голову на шум, що долинув iз коридору. Там стояло двое патрульних, чоловiк та жiнка. Вони уважно слухали розмову.

– Мене в чомусь пiдозрюють? – ображено спитала Ілона.

– Нi, чому ви так вирiшили? – удавано здивувався Єгор. «Ну звiсно, ми тебе теж пiдозрюемо. Ми всiх пiдозрюемо, якщо не зрозумiло».

Ілона не вiдповiла, натомiсть дала вiдповiдь на попередне запитання копа:

– У нас були не дуже гарнi взаемини. Гадаю, ви самi вже це знаете. Тим паче, тут була… тут був адвокат Марко. Упевнена, вона вам розповiла.

– Вона сказала, що ви з убитим сварилися, – утрутився несподiвано в розмову Тарас. – Навiть намагалися позбавити прав на сина.

Розповiсте, чому вирiшили вдатися до таких радикальних дiй?

Власта i Валентин мовчки перезирнулися. Зовсiм недавно слiдчий повiдомив, що йому знадобиться iхня допомога. Тож намагалися якомога краще вникнути у справу.

Ілона зiтхнула. Їй зовсiм не хотiлося, щоб хтось копирсався в ii особистому життi.

– Марко зраджував менi, i коли я про це дiзналася, подала на розлучення, – вiдповiла пiсля паузи.

– Із ким зраджував? Ви знаете? – зацiкавився Єгор.