Кривавими слідами

Випадково вона посадила iграшку у фарбу, i тiльки завдяки батьковi вони вчасно це помiтили. Тодi татко розповiв iй, що ведмедик умiе говорити. Пiсля малювання щасливi й зголоднiлi поiхали iсти пiцу. Один iз небагатьох днiв, якi тато присвятив лише iй.

Власта з розумiнням покивала головою, знову всмiхнулася i поправила чорне волосся дiвчинки, яке вибилося з хвостика.

– Крiстiно, менi потрiбно поставити тобi важливе запитання. Подумай добре, перш нiж вiдповiсти. Це допоможе нам зрозумiти, хто зробив погано твоему татковi.

Розумiеш мене?

– Я вже не зможу з ним поговорити? – дiвчинка спрямувала на Власту по-дорослому гiркотний погляд. – Так само, як i з мамою?

– Із мамою? А де вона?

– Татко казав, у кращому свiтi. Говорив, що, як не хотiла б, вона не може звiдти повернутися. Але – щоб я не переймалася, бо iй там добре. А ще казав, що вона про мене i звiдти дбае й охороняе.

Власта з жахом усвiдомила: «То дитя залишилося круглою сиротою?» Вiдразу подумалося про власну доньку, яка хоч була старшою та мала живого батька, проте жила з мамою, себто Властою, i крiм Власти нiкого не мала.

Власта хвилювалася: що буде, коли, не дай Боже, iз нею, мамою, щось станеться? Що буде з дитиною? Чи забере ii до себе батько, який не те що алiменти справно платити не хоче, навiть не виявляе iнтересу, аби просто побачитися.

– Як ти вважаеш, хто мiг бажати зла твоему батьковi? – поставила запитання Власта, вiдiгнавши думки про особисте.

Дiвчинка замислилася.

– Можливо, твiй батько з кимось сварився, мав поганi стосунки? – спробувала допомогти Власта. – Можливо, вiн щось тобi таке розповiдав чи ти щось чула?

– Я чула, як вони сварилися з Артемом, – вiдповiла пiсля короткоi мовчанки дiвчинка.

– З Артемом? А хто це?

– Це таткiв друг. Вони ранiше часто зустрiчалися. Ми ходили всi разом гуляти: татко, Ілона, я i мiй малесенький братик Богданчик, Артем, Іванка та Сашко, а потiм, коли татко з Ілоною посварилися, то замiсть неi з нами вже ходила Вiта, – дiвчинка наморщила носик.

 – І вже без Богданчика, – додала, зiтхнувши.

– У тебе е братик? А де вiн? – занепокоiлася Власта.

– Вiн живе з Ілоною, вона його мама.

«Отже, розлучений, двое дiтей», – зробила висновок патрульна.

– Хто такi Ілона, Іванка та Сашко, можеш менi розповiсти?

– Ілона – дружина татка, але вони недовго були разом. А Іванка – дружина Артема. Сашко – маленький хлопчик, синочок Артема й Іванки.