Кубик Рубіка

Кожного дня Анна обмiрковувала своi шанси знайти вбивцю брата та невiстки. Нещодавно заiкнулася про це батьковi, вчинилася сварка. Той забороняв навiть думати про це. Вона ж зi свого боку i хотiла, i боялася, iнстинктивно розумiючи, як це небезпечно.

Пiсля дурнуватого задуму побачити дiм, де знайшли тiло Сашi, дiвчина так i не спромоглася заснути. Натомiсть пiв ночi просидiла над новим проектом. Потiм, як завжди, продумала гардероб на наступний день. Ну а тепер все ж варто спробувати заснути.

Анна вимкнула свiтло й визирнула у вiкно.

Вiтер зривався все бiльше, i дiвчина подумала, чи не принесе вiн, бува, дощ. Для снiгу ще затепло. На подвiр’i порожньо: тiльки припаркованi машини та свiтло лiхтарiв. Серед них старенький форд, якого вона ранiше не бачила.

«Певно, Влада. Треба буде розпитати», – усмiхнулася. Хлопак-другокурсник iз шостого поверху роками марив про власне авто. Цю машину у дворi своеi багатоповерхiвки вона помiтила ще кiлька днiв тому.

«Недорога й непоказна. Чия ж iще це мае бути, окрiм як не його?» – у думках порадiла за хлопця.

Вiдтак пiдiйшла до ноутбука, закрила його, перед цим вийнявши флешку й вклавши до сумки: завтра знадобиться на роботi. На душi знову стало сумно: ця рiч свого часу належала Сашi. У темрявi пройшла до лiжка й вмостилася бiля кота, що вже зачекався на неi.

Спати Анна лягла з важким серцем.

* * *

Рiвне. Середа, 6 листопада 2019 року. 01:15

Юнак голосно захрипiв i завалився на бiк.

– Власто!

Патрульнi кинулися до нього.

– Стабiльне положення[18 - Стабiльне положення – бокове положення, в яке помiщаеться людина в несвiдомому станi, але з наявнiстю дихання, в очiкуваннi приiзду швидкоi.]! – скомандувала патрульна.

– Вулиця Кавказька. Будь ласка швидку, термiново! Термiново! – вiдчайдушно закричав у рацiю Андрiй, поки Власта розстiбала куртку невiдомого, аби полегшити йому дихання. У вухах у неi гуло, перед очима тiльки блiде обличчя хлопця.

– Термiново! Вулиця Кавказька. У людини погано з серцем! Як чуете?

– Дихай! – тим часом наказувала Власта.

Їй геть не подобалося його слабке дихання.

І недаремно.

Хрип рiзко припинився. Юнак спробував пiдвести голову, проте вона вiдразу ж обм’якла й опустилася на землю. Хлопець затих. Власта тремтячими руками перевiрила пульс: немае. Андрiй тим часом перевiрив дихання.

– Власто, качай!

Патрульнi квапливо перевернули хлопця на спину, Власта вiдразу кинулася робити непрямий масаж серця.