Право на вбивство

Очi його свiтилися на смаглявому обличчi – на вiдмiну вiд Власти, яка пiсля зими завжди була блiдою. Чоловiк отримав таку шкiру вiд матерi-грузинки. На його скронях виразно видiлялася сивина, та це лише додавало шарму. Решта волосся ще лишалося чорним. Нещодавно Артемовi виповнився сорок один рiк.

Вони ще перекинулися кiлькома фразами, вiдтак продовжили снiдати мовчки. Пiсля неприемного повiдомлення розмова вже не клеiлася. Власта засумувала, апетит пропав. Артем натомiсть, не поспiшаючи, проглянув повiдомлення у вайберi.

Власта здогадалася, що це чат iз хлопцями, коли Артем показав iй кiлька мемiв з оголеними жiнками – вони з друзями переважно тiльки таким i дiлилися в цiй групi. Врештi Артем нашвидкуруч доiв панкейк, зробив кiлька ковткiв чаю й пiдвiвся.

– Ти хоч наiвся? – здивувалася Власта.

Вона ж бо думала, що порадуе його.

– Дуже смачно. Дуже! – поцiлував ii мiцно в губи.

А тодi вiдразу побiг збиратися.

На тарiлцi лишилося повно млинцiв. Артем з’iв лише один.

* * *

Рiвне.

Понедiлок, 16 березня 2020 року. 09:03

Скляр поторсав свою руду борiдку. Минулого тижня вiн був у барбершопi[6 - Барбершоп – чоловiча перукарня.] й привiв нарештi ii до ладу. А вчора пробiгся магазинами й придбав новенький светр, який вже сьогоднi вдягнув на службу. Єгор ненавидiв неакуратнiсть у всьому: вiд зовнiшностi до робочих моментiв. Женя часто кепкував iз його педантичностi, хоч насправдi ця риса йому подобалася. Останнiм часом оперативник все бiльше тягнувся в цiй звичцi до молодшого колеги.

Схвальна реакцiя вiд дружини не забарилася.

Єгор похмуро роздивився документи, складенi високою купою на столi. За годину до нього почнуть приходити свiдки, та зараз вiн мав намiр хоч трiшки передивитися новi справи, яке керiвництво передало йому для розслiдування. Подумки вiн пригадав скiльки мае ще старих, i в головi в нього запаморочилося.

За сусiднiм столом Гочмановський голосно балакав з кимось телефоном, обговорюючи знахiдку великоi партii наркотикiв.

А Гусейнов зi знудьгованим виразом обличчя друкував звiт на старенькому комп’ютерi. Часто Скляр пригадував кабiнет Леонiда Бовтуна, свого приятеля й колеги з Харкова. Там, у значно бiльшому та свiтлiшому примiщеннi, працювало двое, а не трое слiдчих.

Єгор приречено зiтхнув i розгорнув першу папку. Йшлося про розбiй[7 - Розбiй – напад з метою заволодiння чужим майном (при цьому проти людини застосовують насильство або погрожують його застосувати).