Право на вбивство

Слiдчий уважно роздивився територiю: перед кожним пiд’iздом стояли одна-двi автiвки, трiшки подалi припаркованими були ще з десяток, для яких не лишилося мiсця ближче. Єгор пройшовся повз кожну й перевiрив номернi знаки. Жодна з них не належала вбитому. Слiдчий зупинив перехожого й поцiкавився наявнiстю платноi стоянки неподалiк. Чоловiк у ватно-марлевiй пов’язцi (дехто з мешканцiв мiста почав носити маски, побоюючись зараження на Covid-19) запевнив, що якщо така i е неподалiк, то йому про це нiчого невiдомо.

«Ну ось, машина таки зникла. Бажання заволодiти чужим майном – ще один мотив до вбивства», – замислився Скляр i потер чоло – допомагало розслабитися. Втома почала давати про себе знати.

Єгор озирнувся, почувши веселий жiночий смiх. Молода пара поверталася з супермаркету, кожен тримав в обох руках напханi пакети з продуктами. «Панiчнi закупи перед карантином», – збагнув слiдчий. Вiн i собi мав намiр закупитися ввечерi, проте колеги попередили про величезнi черги в усiх продуктових магазинах.

Найбiльше люди купляли алкоголь i туалетний папiр. Хлопець з дiвчиною повiльно вiддалялися, весело щось обговорюючи. Час вiд часу хтось iз них вибухав заразливим смiхом. І Скляр, сам того, не бажаючи, кiлька разiв усмiхнувся, хоч навiть i не уявляв, про що тi балакали.

Слiдчий рiшуче попрямував на зупинку: вiн таки пiде в супермаркет. У той, де працював вбитий.

Тiльки не для того, щоб придбати продукти.

* * *

Рiвне. Вiвторок, 17 березня 2020 року.

06:11

Попри два важкi попереднi днi, прокинувся вiн рано. Ця нiч, як i вчорашня, минула тривожно.

Його мучила думка, що справа досi не доведена до кiнця. Здавалося, вiн навiть у снi про це думав. План, який вiн так довго й ретельно обмiрковував, дав трiщину.

І все через кого? Через тупоголове дiвчисько, яке не спроможне прийти вчасно на зустрiч. Чоловiк криво усмiхнувся. Вiн був достатньо розумним для того, аби збагнути всю кумеднiсть ситуацii. Те, що його в нiй так дратувало, фактично вчора врятувало дiвчинi життя.

Прокидаючись посеред ночi, вiн невпинно думав про те, як тепер викликати ii на зустрiч. Яке мiсце для цього обрати? Вчорашне вже не здавалося йому таким iдеальним – навiть не сумнiвався, що його та його авто запам’ятали пияки з магазину. Нi, наступного разу точно не там.

Ще одне питання, яке турбувало: як призначити зустрiч, не використовуючи мобiльний? Стежити й вдати, нiби iхня зустрiч – випадковiсть.