Право на вбивство

Через надмiрну любов до цигарок такий голос у нього – замiсть вiзитноi картки. Вiн iз задоволенням вдихнув дим, що йшов вiд цигарки пацанiв.

– З «Лагуни», – перелякано пояснив другий.

– Ну так де «Лагуна», а де ми зараз? Ви хочете сказати, ви через усе мiсто пiшки йшли? – здивувався Скляр.

Запах дешевих сигарет дратував.

Перед тим, як вiдповiсти, хлопак iз цигаркою пiднiс ii до рота, проте несподiвано впiймав на собi косий погляд Єгора. Той з вiдразою дивився на кiнчик сигарети, з якого виходив дим.

Юнак опустив руку, так i не затягнувшись. Врештi вiн з досадою кинув ii на землю й затоптав ногою.

– Йшли, – пiдтакнув перший. – У нас грошей на таксi не вистачило.

Кир’ях зi Скляром здивовано перезирнулися.

– А де, з ким i чого побилися? – Кир’ях кивнув на збитi до кровi кiсточки.

Отже, надii не справдилися – полiцiя не пропустила це повз увагу. Юнаки зашарiлися, мовчки витрiщилися один на одного – кожен сподiвався, що почне iнший. Досi вони доволi вдало вдавали з себе дорослих, та зараз вся iхня впевненiсть остаточно розвiялася.

Тепер це були просто двое молодикiв до двадцяти рокiв. Якби не пiдтверджений документами вiк, Женя б подумав, що вони неповнолiтнi.

– Та… – почав той, що з синцем пiд оком, вiдтак почухав потилицю й глянув на брата, буквально благаючи поглядом про допомогу.

– Хлопцi, не мимрiть, – роздратовано наказав Єгор, – вiдповiдайте чiтко.

– Посварилися з пацанами на дискотецi, – затинаючись, зiзнався юнак iз побитою губою.

Вiн стояв червоний, мов буряк. Втiм не менш червоним був i його брат.

– На дискотецi з кимось посварилися чи тут, з вбитим? – Єгор вказав на мiсце, де лежав труп. – Може, це ви його так, га?

Хлопцi вклякли й перелякано витрiщилися на слiдчого. Рештки алкоголю вмить припинили свою дiю. Якби знали, що все так повернеться, нiколи б не викликали сюди полiцiю. Червона фарба поволi зникала з обличчя, юнаки полотнiли.

– Та ви що… – почав один з них, автоматично облизав губу, що вже достатньо розпухла.

Обое полiцейських вичiкувально дивилися на юнакiв. Ось iхнi зiницi розширилися вiд подиву та страху. Ось хлопцi перезирнулися й знову глипнули на полiцейських. Хлопак з побитою губою ковтнув слину, в iншого безпорадно звисали руки бiля тулуба. Обое зблiдли мов привида щойно побачили.

Нi, цi двое не вбивали.

– То з ким, ви кажете, побилися на дискотецi? – уточнив оперативник, прочистивши захрипле горло.