Привиди серед нас

Адрiян Скляр зручно вмостився на стiльцi для свiдкiв, навпроти Гусейнова. Нi на мить вiн не вiдвiв погляду вiд колеги сина. Маленькi очi уважно вивчали спiврозмовника – жодного натяку на посмiшку чи доброзичливiсть з боку колишнього слiдчого.

– Я… Я перебував у вiдрядженнi, та не у Львовi. Справою наркоторговця займався iнший слiдчий – Гочмановський. Ви знайомилися з ним, коли ми спiлкувалися минулого разу.

– Що ви робили у момент, коли стрiляли у мого сина?

– Не розумiю, до чого всi цi запитання, – засовався на своему стiльцi Гусейнов.

– Кава та, що принiс мiй син? – Скляр кивнув на велику кружку, з якоi парував ароматний напiй, однак не дав можливостi вiдповiсти. – Якi стосунки були у вас iз моiм сином? Я ж правильно розумiю: пiсля смертi Єгора ви отримали шанс просунутися по службi?

Гусейнов звiв на Скляра-старшого зляканий погляд. Такого повороту розмови вiн аж нiяк не чекав.

Нiколи у життi чоловiк не вiдчував подiбного приниження.

– Так, я зовсiм скоро маю отримати пiдвищення. Теж стану майором. Проте це аж нiяк не пов’язано зi смертю Єгора.

– Та невже? У мене зовсiм iнша iнформацiя. Завдяки вашим дружнiм зв’язкам iз керiвництвом, ви домоглися, щоб цю резонансну справу довiрили розслiдувати саме вам. У разi успiху – довгоочiкуване пiдвищення. Набридли уже нижчi чини, чи не так?

«Цiкаво, хто його iнформуе?» – Гусейнов хотiв був сьорбнути кави, однак пiсля зауваження Скляра-старшого вiдставив горня убiк.

– Ми були в цiлком гарних стосунках, – стенув плечима. – Навiщо ви про все це питаете? – облизав пересохлi губи.

– Справдi? Таня, подружка мого сина, стверджуе, що саме з вами стосунки у нього не склалися. Буцiмто ви неодноразово зводили на нього наклепи й усiляко намовляли керiвництво проти. Особливо пiсля службового розслiдування у Харковi.

– А ви хочете сказати, що Єгор не наламав дров у тiй справi?

«Якби не твоi зв’язки, довбню, Єгора би мали звiльнити.

– Я вам бiльше скажу, шановний. Кiлька годин тому сорока на хвостi принесла цiкаву iнформацiю, – Адрiян Скляр витримав паузу. – Пiв року тому Єгор скаржився на вас керiвництву. Буцiмто ви зловживаете службовим становищем на допитах пiдозрюваних. Мiй син нiколи би не розкидався подiбними звинуваченнями. У цьому я не маю жодних сумнiвiв.