Кожен платить за себе

– Ей, ми тут граемо чи на дiвок зазираемо? – претензiйно крикнув Андрiй, коли дiвчат вже не було.

– А може, в мене тут важливiшi справи – не знаючи, що сказати, вiдповiв Устим.

Андрiй пiдбираючи м’яч з землi:

– Краще грай, ця дiвчина i так не твого рiвня.

– А може я колись на нiй одружусь.

– Так-так, звичайно – з неприхованою насмiшкою вiдповiв Андрiй.

Образ Джулii дiйсно надовго засiв у головi Устима, вiн дуже хотiв хоча б ще раз побачити ту дiвчину в блакитнiй сукнi. І все-таки удача повернулася до нього лицем.

Це було весiлля його хороших друзiв: Олi та Романа. Велике, пишне весiлля, на якому Устим був зi своею компанiею.

– До речi, там твоя майбутня наречена, – жартома сказав Андрiй, сiдаючи за стiл – може хоч познайомишся.

– Про що ти говориш?

– Ти вже забув? Як ми грали в баскетбол.

– То тут е ця дiвчина?

– Так, i зараз бiля неi крутиться дуже багато хлопцiв – конкуренцiя ще та. Вона – Олi подруга. Якщо не пощастить познайомитись, то ii звати Джулiя.

Устим i правда планував познайомитись – пiдiйшовши з якимось цiкавим i дуже веселим жартом, але навiть самоi можливостi пiдiйти, майже не було. Дiвчина, як завжди, виглядала просто вишукано i кожна деталь ii гардеробу була досконало пiдiбрана. Вiдповiдно уваги до неi було аж забагато, претендентiв потанцювати чи просто поспiлкуватися завжди вистачало. Особливо ii оточив своею увагою Толя – «надзвичайно красивий, дуже розумний, веселий i високоосвiчений хлопець» – саме так про себе думав Толiк, що думали iншi, то це вже не мало нiякого значення.

Вiн настiльки перенасичував Джулiю своею увагою i лишньою турботою, що моментами це нагадувало переслiдування, i тiльки рiвень культури дiвчини не дозволяв iй прямим текстом вiдшити Толю.

Устим стояв надворi, вiн просто вiдпочивав вiд весiльного шуму, думаючи нi про що. Джулiя теж вийшла надвiр, як не дивно, сама. Вона сперлася руками на поруччя iмпровiзованого балкончика, бiля ресторану, мiж нею та Устимом була вiдстань всього декiлька метрiв.

За час весiлля iм так i не вдалося познайомитися через велику кiлькiсть прихильникiв, хлопець вже давно здався у своiх спробах пiдiйти до дiвчини. А тут всього декiлька метрiв, але коли вiн глянув на Джулiю, то побачив у ii поглядi втому, просте бажання тишi та спокою. В якийсь момент йому навiть стало жаль дiвчини, якiй хотiлося просто вiдпочити вiд надмiрноi уваги.