Меч і хрест

Марiйка стояла у другому ряду поруч iз Миром i, хоча вiн обiймав iншу дiвчину (ту, що лiворуч), якось у поривi романтичних мрiянь обвела iх обличчя – свое i Мира Красавицького – красномовним червоним «сердечком».

– Це твiй хлопець? – зрадiла Дарина, i обличчя ii враз склалось у грайливо-розумiючу фiзiономiю.

– Нi-i, – промимрила Марiйка, вiдчайдушно ховаючи очi. – Просто одногрупник.

– Т-так, – бiлявка погасла. – А ти взагалi зустрiчаешся з кимось? Що, взагалi нi з ким? Може, ти ще той… Незаймана? Невже незаймана?! – перелякано закричала Чуб.

Марiйка подивилася на неi так, нiби та несподiвано засунула руку iй пiд спiдницю з метою жорстокого згвалтування.

– Гаразд, – засоромилася Землепотрясна. – Скажи менi краще ось що, Марусю: навiщо ти вчора вночi до музею прийшла?

– Не знаю, – вiдповiла Марiйка щиро (у неi ще не було часу подумати про це). – Я ж тут на лiжку заснула, а прийшла до тями вже там, – розторопно пояснила вона, зрадiвши змiнi теми.

– Ясненько, – мовила спiвачка, хоча абсолютно нiчого ясного в цьому якраз i не було. – А я в клубi зi сцени зiрвалась i помчала, нiби мене тягли… І що ти про все це думаеш? Є якiсь версii? – з сумнiвом поцiкавилася вона.

Марiйка посилено закивала у вiдповiдь i поставила незайману фiлiжанку на тумбочку.

– Не питимеш? – пожвавилася Дарина, хапаючись за другу порцiю стимулятора.

Вiдмовниця швидко хитнула головою.

– Я думаю… – почала вона хоробро.

І зупинилася.

Вона не знала, чи можна сказати хорошiй бiлявцi ПРАВДУ?

Але, з iншого боку, хiба мала вона право iй не сказати!

– Я думаю, що та жiнка в «Центръ колдовства» була вiдьмою! – мовила Марiйка тремтячим вiд хвилювання голосом i зiщулилася в очiкуваннi вiдповiдi.

Бiлявка сумно дивилася на неi iз-за фiлiжанки.

– Ти що, насправдi вiриш у вiдьом? – недовiрливо спитала вона нарештi й роздратовано почухала кiнчик носа. Їй не хотiлося кривдити цю дiвчину: попри цiлу валiзу спресованих комплексiв, Марiйка здавалася Даринi непоганою.

– Зрозумiй, якщо вiдьом немае, все, що сталося з нами, можна пояснити тiльки масовим нападом божевiлля! – переконано проголосила Марiйка.

– Теж варiант, – радiсно погодилася бiлявка.

Хоч як дивно, саме безапеляцiйнiсть Марiйки негайно надихнула ii на десяток побiчних версiй, якi ранiше чомусь просто не спадали iй на думку!

– Тiльки повiр менi, я можу вiдрiзнити глюки вiд реал-тайм.