На нашем сайте вы можете читать онлайн «Господар колодязів». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Господар колодязів

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
Краткое содержание книги Господар колодязів, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Господар колодязів. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Марина и Сергей Дяченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
До нашої книжки увійшли три повісті Марини та Сергія Дяченків: «Господар колодязів», «Зелена карта», «Земля веснарів». Вони дійсно являють нам різні «світи Дяченків».
«Зелена карта» – розповідь про наш сучасний світ, Київ 1990-х з його труднощами і розгубленістю людей, а «Господар колодязів» – це вже світ фентезі – з його магією, дивовижними створіннями: ельфушами, королевою верхівців і майже середньовічним буттям князівств, що ворогують між собою. «Земля веснарів», на перший погляд, це детективна історія пошуку вбивці, яка перетворюється на розповідь про зіткнення різних цивілізаційних моделей, коли люди стикаються з чимось їм незрозумілим і, як їм здається, огидним і небезпечним. І тому представники цих світів, як би їм не хотілося співпрацювати мирно одне з одним, не можуть знайти спільної мови. І тільки бажання знайти вбивцю (хоча і з різними наслідками для нього), щоб не карали безвинних, веде до виникнення хоч якогось розуміння іншого світу.
Але головним у всіх повістях є не зовнішня, так би мовити, сюжетна лінія, а глибоке проникнення у сутність людської душі, у те, чого не можна побачити, але так потрібно зрозуміти, щоб ці такі різні, однак такі подібні за людськими переживаннями світи збереглися, а не розсипалися на порох…
Господар колодязів читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Господар колодязів без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Але я ж i так буду вiрний Вухатому… У мене i в думках не було зрадити його!
– Зараз ти молодий, – заперечив Господар Колодязiв, роблячи крок уперед, пливучи крiзь хиткий простiр, нiби крапля олii поверхнею води. – Нинi ти наiвний… Твоi клятви легкi… i легко забуваються. Прапорець – вiчний… Тобi доведеться деякий час дивитися менi у вiчi.
– Я мушу впустити вас у свою душу? – iз жахом запитав Юстин.
– Тобi нiчого боятись. Я тiльки залишу там червоний шовковий прапорець. Непомiтний, розмiром з горiхову шкаралупу.
– Я не впущу вас, – сказав Юстин, вiдсуваючись назад.
– Але ж ти хочеш бути князем?
– Але я i так вiрний Звору! Вiн нiчого не говорив про…
– Звор дуже мало говорить, набагато бiльше робить. Ти хочеш бути князем?
– Хочу!
– Тодi ти мусиш прийняти прапорець.
Зробилося тихо. Вогники в нiчних лампах ледь жеврiли.
– А якщо я не прийму? – пошепки запитав Юстин. Темна фiгура похитнулася:
– Тодi я пiду… Князем стане iнший юнак.
– У в’язницi?!
– Так. А iншi мертвi, i ти теж будеш мертвий. Тому що мудрий князь нiколи не залишить живим претендента на трон настiльки ж законного, як i вiн сам…
– Це неправда!
– Ти сам сказав про це Звору. Ти сам зрозумiв сенс цього жорстокого, не сперечаюся, вчинку… Хто говорив тобi, що бути князем – просто?
– Нiхто не говорив, – сказав Юстин, раптово вiдчуваючи повний спокiй. І – порожнечу.
Господар Колодязiв знову ступив уперед – i одним рухом перемiстився через усю кiмнату, опинившись просто перед Юстином:
– Ти боiшся.
– Я не боюся, – сказав Юстин, розумiючи, що бреше.
– Зараз вирiшуеться, бути тобi князем чи черв’яком. Мертвим черв’яком. Думай.
Юстин перевiв погляд на вiкно. За парчевими портьерами позначились обриси веж на сiрiючому небi, потьмянiла зiрка, що всю нiч дивилась у вiкно.
Трояндовий запах розтанув, змiнившись запахом сиростi.
– Я подумав.
– Ти готовий?
– Нi, – сказав Юстин. – Я не буду.
– Не будеш князем?
– Не буду людиною, в чиiй душi побував чужий. Не буду пiдставкою для червоного шовкового прапорця. Не буду вбивцею своiх братiв…
– Значить, ти мертвий. Коваль Арунас – князь.
– Нехай так, – сказав Юстин.
І нiчого не вiдчув.
* * *
У кiнцi галереi стояв стражник. Юстин вiдсахнувся; стражник насторожився, але Юстина не помiтив.











