Мігрант

– Чому?

Йому страшенно хотiлося пити. Фляга давно спорожнiла.

– Я хочу пити, – сказав вiн уголос.

Система миттево пiдсвiтила на мапi джерело води – бiля краю перону; Крокодил дiстався туди, балансуючи на вузькому перонi, як линвоскок, i побачив, що спрага мучить не тiльки його: в старiй кам'янiй чашi, ззовнi вкритiй зеленим мохом, стояли двое й пили, наче конi, торкаючись води губами.

Крокодила ця сцена вразила значно бiльше, нiж футуристичний блиск розв'язки. Дiвчина була в сукнi – справжнiй сукнi – до самого долу, з комiрцем-стiйкою й довгими рукавами.

Вони напилися водночас. Випростувалися; вода скрапувала з iхнiх пiдборiдь. «Це ж антисанiтарiя, отак пити, – розгублено подумав Крокодил. – Чи ритуал? Чи припис яких-небудь правил?»

Юнак i дiвчина водночас подивилися на нього. Крокодил зрозумiв, що саме час iз ними заговорити: iнших пасажирiв поблизу не було.

– Пробачте, ви повнолiтнi?

Бiльш нетактовно вiн спитати не мiг. Дiвчина пiдiбрала губи. Парубок випнув пiдборiддя:

– А в чiм рiч?

Крокодил простягнув йому дерев'яну плашку.

Парубок кiлька секунд здивовано дивився на неi, i Крокодил був майже певен, що зараз вiн гидливо спитае: «Що це?» Та парубок раптом перемiнився: стиснув плашку мiж долонями й покатав, як тiсто. Зосередився, навiть напружився. Покрутив у руках, погладив зрiз:

– Так записують, що не розiбрати… А я палець порiзав…

– Давай сенсором, – сказала дiвчина.

– Не треба, – парубок раптом прояснiв. – Це мiграцiйна служба. Он воно що.

Вiн схопив рукою повiтря, iнформацiйний екран одразу розгорнувся перед ним, нiби зiжмакана й розправлена тканина. Парубок обiрвав клаптик голограми – Крокодил мiг присягтися, що чув трiск! – i поквапився до рейки. Пiдкотила кабiна з прозорим дахом; абориген прилiпив обривок голограми до ii дверей, i шмат мерехтiв, згасаючи, кiлька секунд, поки геть-таки не зник.

– Тобi сюди, – сказав парубок у тубiльськiй спiдничцi, дуже гордий, вочевидь, що допомiг безпорадному мiгранту. Крокодил ступив у кабiну, але затримався в дверях:

– Скажiть, вас не дратують мiгранти на Раа?

Парубок i дiвчина ззирнулись. От iдiот, говорили iхнi погляди.

Зачинилися дверi.

Перескакуючи з рейки на рейку, кабiна повезла його назад, у джунглi. Швидко сутенiло. Минув ще один день.