Мігрант

Мiсто стало ближчим… зникло з очей… кабiна пiрнула в пiдземний тунель i раптом розiгналася, як поiзд метро на великому перегонi. Щоб сперечатись, оцим чотирьом довелося кричати – так свистiв навколо вiтер; майже стемнiло, але тут стiни розiйшлись, i Крокодил разом iз кабiною та супутниками опинився у величезнiй пiдземнiй порожнинi, освiтленiй безлiччю вогнiв.

Кабiни, нанизанi на рейку, як бiсер на лiску, намистом тягайся вусiбiч, свiтилися медовим, смарагдовим, бiрюзовим i золотим – видко, залежно вiд маршруту. Бiгли iнформацiйнi рядки, схожi на струмiнцi в мiнливому повiтрi.

Вагони, схожi на сигари, напiвпрозорi контейнери, апарати, схожi на велетенських комах, потоком iшли по стрiчках; Крокодил притулився обличчям до скла, мов дитина.

Четверо його супутникiв, не вриваючи суперечки, вийшли на рухому стрiчку й невдовзi зникли з-перед очей. Кабiна й далi рухалась якось дуже повiльно й непевно. Крокодил пошукав усерединi термiнал, iз якого можна було б розпочати маршрут, i не знайшов; прим'ята трава, пiднiмаючись, розвiювала недоречний запах болiтця.

Крокодил штовхнув дверi – вони легко пiддались, – i вибрався на перон.

Транспортна розв'язка була, схоже, глибоко пiд землею. Дихалося легко, хоча в повiтрi було трохи вогкостi. Перон, на вигляд збитий iз дощок, позмагався б iз будь-яким полустанком де-небудь у глушинi. Поруччя не було, зате по краях ворушилися темнi лiани; Крокодил побачив, як одна з них пiдiбралася до якогось мотлоху на перонi – чи то ганчiрки, чи то папiрця, зачепила паростками й затягла донизу.

Система iнформацii, без сумнiву, знала про присутнiсть Крокодила i бажала зрозумiти, чому вiн стоiть на мiсцi. Що треба цьому конкретному пасажировi, чим вiн незадоволений? Бiжучий рядок виник у повiтрi мало не пiд самим його носом, порябiв i змiнився на велику вiртуальну панель. Крокодиловi запропоновано вибрати напрям, транспорт, пункт призначення, рiвень комфорту, прiоритетнiсть, час у дорозi; схеми й iнтерактивнi мапи додавали бадьоростi, запрошуючи визначитися з маршрутом.

Уморений, Крокодил сiв на перон i схрестив ноги. Панель перемiстилася нижче й знов опинилась у нього пiд носом. Крокодил зiтхнув: нелегко бути селянином iз дев'ятсот першого року, раптово перенесеним до сiнгапурського аеропорту.

Вiн вибрав пункт призначення навмання. Система зажадала посвiдчення особи. Крокодил тицьнув у простiр дерев'яною плашкою на ланцюжку. Система перепросила, повiдомивши, що Крокодил зараз не може здiйснити подорож за обраним маршрутом.