Мігрант

Щоби цей голографiчний не подумав, нiби вiн здурiв, нажаханий.

– Безсумнiвно, – сказав чоловiчок. – Тепер перейдiмо до дiла. Ви вибрали для проживання свiт пiд загальною назвою Кристал, але вам не пощастило – тамтешня мiграцiйна служба раптово змiнила законодавство. Вимоги до новоприбулих рiзко збiльшились, i, на жаль, ви перестали вiдповiдати цим вимогам.

– Я…

– Інтелектуальний потенцiал, спiввiдношення споживаноi й продукованоi енергii, стiйкiсть до перевантажень – за сукупнiстю показникiв ви опинилися за межею.

Утiм, як будь-який житель вашого домашнього, е-е, вихiдного свiту. Так що до Кристалу тепер вам заказано, але це не причина для смутку – ось, я маю для вас на вибiр два свiти. Їх ми теж iз вами з самого початку обговорювали. Один – Лiмб, технократичний свiт, традицiйно привабливий для землян. На жаль, екологiчний баланс там не такий, як би хотiлось. Але ж ви не маете схильностi до легеневих захворювань?

Голографiчний чоловiчок повiв рукою, й посеред маленького кабiнету виникла картинка – простiр сiрого мегаполiса, рейки, труби, вогнi; Крокодил клiпнув.

Картинка двоiлася в нього перед очима.

– Другий свiт – Раа, – чоловiчок знову повiв рукою, й урбанiстичну примару заступила доволi-таки заспокiйлива зелена галявинка. – Тут можливостей для поступу негусто. Незрiвнянно, скажiмо так, менше можливостей для кар'ери людини, подiбноi до вас. А зате тиша, зелень, надзвичайно гуманне суспiльство. На жаль, можу запропонувати тiльки цi два – решта для вас не пiдхожi, або ж ви не пiдходите iм.

– Заждiть-но, – сказав Крокодил. – Ви сказали, що мене було, за вашим висловом, «вилучено» за два роки до того, як я подав заяву на емiграцiю?

– Так.

– Але ж це парадокс! Якщо мене було вилучено на два роки ранiше, то нiчого не сталося, я не вирiшив з якогось дива залишити Землю, я не писав заяви й мене не вилучено!

– Це парадокс, – потвердив чоловiчок. – Але тiльки в межах локального часу й локального простору. Ви написали заяву, ii зареестровано й збережено, як бачите, разом iз записом вашого особистого послання собi.

Потiм два роки вашого життя перетворено на енергiю, i – гопля! – якщо не рахувати цих двох рокiв, ви такий же, як i були… Життя на Землi пiшло трохи iншим шляхом, звичайно, але ви – не надто значна постать в iсторii, Андрiю Строганов. Не думаю, що хтось зауважив, що ви зникли, – окрiм близьких знайомцiв.

Близьких знайомцiв…

– У мене син, – Крокодил охрип.