Сонячне коло

– І…

– Вiн убив мого батька, рятуючи його честь i батькiвщину. Інший вихiд означав би ганьбу i загибель Кам’яного Лiсу. Такий був час. Зараз усе змiнилося – менi можна бути добрим, бо Ерно врятував краiну. Менi можна бути милосердним, бо Ерно нiкого не жалiе, вiн i мене вбив би, якби я став зрадником… Тепер давайте розбирати нову вправу.

…Поки iмператор, заплющивши очi, намагався витягти iз сопiлки чистий, не сиплий, не рiзкий, не тремтячий звук, Ірiс потихеньку вийняла черепашку з сумки i поклала на полицю до iншоi колекцii.

Черепашка вляглася там на перший погляд непомiтно – але, кинувши на неi другий погляд, iмператор обов’язково зацiкавиться. А якщо й нi – це вже не турбота Ірiс. Вона виконала те, що iй велiли.

– Завтра я зiграю гаму вперед i назад iз заплющеними очима, – пообiцяв iмператор.

І не дотримав слова.

* * *

– Панi Айрiс, сьогоднi уроку не буде.

Алекс зупинився на порозi кiмнати, i був вiн незвично похмурий.

– Але чому? – вирвалось у Ірiс.

– Імператор погано почуваеться.

– Що з ним? Вiн хворий?!

– Уроку не буде, – повторив Алекс. – Будь ласка, залишайтеся у своiй кiмнатi. Лорд-регент, можливо, захоче поставити вам кiлька запитань.

– Про що?!

Алекс пiшов.

Вона захотiла вийти на балкон, але дверi виявилися замкненими на ключ. Хто iх замкнув, покоiвка?! Ірiс пройшлася кiмнатою; що з iмператором, що з ним могло статися? Не вiд того ж, що вiн прослухав цю черепашку?!

Вхiднi дверi знову вiдчинилися – без стуку, чого нiколи не бувало ранiше.

– Панi Айрiс, ходiмо… Я дiстав розпорядження щодо вас. Будь ласка, вiзьмiть сопiлку i всi вашi черепашки…

– Урок усе-таки вiдбудеться?

– Нi.

У мовчаннi вони пройшли коридором. Правоохоронцiв було вдвiчi бiльше, нiж зазвичай. Лiфт опустив iх на десять поверхiв униз, далi Алекс повiв ii незнайомою частиною палацу – похмурою, чорною, з безлiччю гратчастих дверей i вiкон-щiлин.

Ще один лiфт, теж униз.

– Я, правду кажучи, сам не розумiю… Ймовiрно, лорд-регент хоче вам щось показати… або когось показати… ранiше такого нiколи не було. Я не чекав такого наказу…

– Якого наказу?!

– Зараз ви про все дiзнаетесь…

Стражники бiля кожного повороту. Важкi дверi вiдчинились i зачинились. У нiс ударив огидний запах – вогкiсть, пiт i ще щось, вiд чого волосся ворушиться на головi.