Стократ

Їй навiть спочатку вдалося вирватися. Вона пробiгла кiлька крокiв, перш нiж ii наздогнали й повалили, i вона якимось дивом знову вислизнула з-пiд розпашiлих туш, вiд ривка ii дорожне плаття розiйшлося по шву. Браконьери нiколи не бачили такоi тонкоi й мiцноi бiлизни; втiм, усяка матерiя пiддаеться гарному ножевi. Через мить дiвчинi приставили до горла кинджал, розсiкли шнурiвку корсета…

– Еге, та вона ж паршива! – спритний браконьер сахнувся. – Це не зараза? Це в неi не зара…

Червоне лезо вилiзло з його грудей перш, нiж вiн устиг договорити.

Мiсяця не було. Кiлька смолоскипiв димно горiли на землi. Мокро, вогко, пара з рота; посунувся на землю другий, заверещав i гепнув третiй. Найгiрше, думав Стократ, якщо тут знайдеться розумник. Розумник устигне втекти, i ганяй за ним потiм темним лiсом…

Однак обiйшлося. Умираючи, двое останнiх навiть чинили опiр. Навiть викрикували погрози. Мабуть, iм до останньоi митi здавалося, що iх п’ятеро проти одного…

Вiн закiнчив. Вiд запаху кровi свербiли нiздрi.

Дiвчина намагалася закутатися в клаптi сукнi, наче ящiрка в скинуту шкурку. Шматочки тканини вiдкривались, мов пелюстки, оголюючи тонку шкiру; Стократ пiдняв з землi смолоскип. Метнулися тiнi.

Зi страху дiвчина спробувала згорнутись, мов iжачок. Гола спина залишилася беззахисною; Стократ придивився.

Шкiра ii була вкрита тонюсiнькою сiточкою, з уплетеними в неi буквами й символами. Стократ пiдняв вогонь вище, придивляючись, i тут його вперiщили довбнею по головi.

* * *

Цей iдiот, ii супутник, був слабкий i поранений, але браконьерська довбня – окута залiзом. Стократ, навпаки, був мiцний i вiдбувся величезною гулею – зате нарештi розлютився, i це було приемно. Вiн не вбив дурня тiльки тому, що дурень, ударивши, повалився сам: очевидно, браконьерська довбня встигла погуляти й по його тiменi.

Щасливець.

Знову пiшов дощ i швидко перейшов у зливу. Краплi стукали по обличчях мертвих браконьерiв, попадали в роззявленi роти, надавали вибалушеним очам видимостi життя. Супутник дiвчини намагався встати – та весь час падав.

Стократ стягнув робочi рукавицi, вивернув, сховав у сумку. Узяв свого плаща, акуратно складеного пiд деревом. Дощ був йому до речi: прогулянка по високiй травi змие бризки кровi з чобiт.