Темний Світ. Рівновага

Вiн поморщився:

– А можна… якось потiм?

Його подруга, брюнетка, свердлила мене поглядом.

– У тебе неприемностi, – швидко сказала я. – Менi так здаеться.

– А менi здаеться, це в тебе неприемностi! – дiвчина була не з тих, хто лiзе по слово в кишеню. – Поворожити хочеш? Позолотити ручку?

– Нi, я поясню…

– Михайле, – вона повернулася до хлопця, – це що, твоя знайома?

Цiкаво, на якому вона факультетi, подумала я. Їй би прокурором бути – з таким металом у голосi. Не дивно, що хлопець, знiяковiвши, похитав головою.

– Дiвчино, до побачення! – брюнетка взяла його пiд руку, наче маркуючи власнiсть, i потягнула до прохiдноi. Я кинулася було за ними – але потiм зупинилася й витягла телефон.

– Лiзо…

– Не можу говорити, я за кермом.

– Тут у хлопця знак на скронi. Такий самий, як…

– Ясно. Поруч Тiнь, вона його ссе. Шукай.

– Це може бути його дiвчина?

– Перевiр насамперед.

До початку пари залишалося п’ять хвилин.

* * *

У вестибюлi я загрузла в щiльнiй юрбi.

Усi спiшили, усi йшли до лiфтiв, i я нiяк не могла скоротити вiдстань хоч на кiлька крокiв. Я стисла амулет, виглядаючи Тiнь на ходу, – i ледь не гримнулася, так закрутилася голова. Нi, треба спершу ii наздогнати…

У лiфтовому холi вони роздiлилися. Брюнетка вирушила до лiфтiв на географiчний, а Мiша повернув до висотних лiфтiв на мехмат. Я побiгла було за брюнеткою, але вона злилася з юрбою й так, пiд прикриттям, сiла в лiфт. Тi, що залишилися в холi, почали голосно нарiкати, що тепер точно спiзняться: наступного чекати хвилини двi…

Лаючись упiвголоса, я розвернулася й погналася за Мiшею.

Його вже не було на майданчику; я вдало вгвинтилася в лiфт i виявилася там единою дiвчиною. І, ймовiрно, единим гуманiтарiем.

Вони були невловимо схожi – усi чомусь дуже високi, я загубилася серед них, як мишка в травi. Сухi, худорлявi, багато хто в масивних окулярах, вони дивилися на мене згори вниз з цiкавiстю.

Я прокашлялася:

– Я на мехмат правильно iду?

Заусмiхалися:

– Дiвчино, ви занадто гарна для мехмату…

Жартiвники, значить.

Лiфт набрав швидкiсть – у мене знов закрутилася голова. Кажуть, перший проект унiверситету вiдхилили, сказали – занадто багато буде потрiбно лiфтiв, ви нам спроектуйте щось поверхiв на чотири…

– У другого курсу зараз яка пара?

– А конкретнiше? – вони оживилися. – Група? Кого ви шукаете?

Я збагнула, що знаю тiльки iм’я: Мiша. Мiша з мехмату, другий курс.