На нашем сайте вы можете читать онлайн «Зло не має влади». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Детские книги, Детская фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Зло не має влади

Автор
Дата выхода
30 сентября 2017
Краткое содержание книги Зло не має влади, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Зло не має влади. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Марина и Сергей Дяченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
«Зло не має влади» – останній роман трилогії про пригоди школярки-семикласниці Ліни Лапіної (до трилогії також входять романи «Ключ від Королівства» і «Королівська обіцянка»). Ця трилогія вийшла в новій серії видавництва «Фоліо» «Світи Марини та Сергія Дяченків», у якій будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською та чудово ілюстровані. Також у цій серії 2017 року вийшов друком роман «Страта».
Що чекає Королівство, мешканці якого забули свого короля? Звісно, воно приречене на загибель та запустіння. Тим більше коли його осаджує Сарана – жахлива стонога і сторука навала змітає й витоптує все на своєму шляху, і немає від неї порятунку. У Ліни, мага дороги, є лише три дні, щоб урятувати Королівство…
Зло не має влади читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Зло не має влади без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Алiсiя народила двiйню, i дiтки вдалися в батька – принца-саламандру. Подивитись, як вони бавляться серед розжареного камiння, збiгалося ледь не все Королiвство. Вразливi дами млiли. А дiти, на жаль, часто застуджувалися, сам принц-саламандра мерз i чхав. Зрештою ця родина теж виiхала – на далекi острови, у такi теплi краi, де опiвднi на розiгрiтому камiннi можна смажити яечню.
Уйма чудово налагодив стосунки зi злющою стервозною Фiлуменою. Вона у нього ходила в дикунському вбраннi, спiвала людожерських пiсень, стрибала довкола багаття й корилася не просто слову людожера, а навiть кожному поруховi його брови.
І оскiльки Уйма iз Фiлуменою оселилися у себе на островах, у мiстi залишилися тiльки принц-деспот зi своею дружиною Розiною. Принц-деспот жив у зручнiй, гарно вмебльованiй в’язницi, й Оберон звелiв начальниковi варти не спускати з нього очей. (Я добре розумiла мiркування короля: принц-деспот мене ледь не вбив. Не кажучи вже про те, скiльки рокiв вiн мордував у темницi рiдного брата!)
Про все це Максимiлiан довiдався, вештаючись мiстом, надовго «зависаючи» на базарi, гуляючи в порту.
І ще: в тi днi король видав указ про перетворення колишнього Храму Обiцянки на Музей Того, Що Варто Пам’ятати. Ранiше величезна будiвля стояла порожня – тiльки час вiд часу там влаштовували свята для городян.
Максимiлiана вабило бурхливе життя Королiвства. Йому було замало кружляння над мiстом у пташинiй подобi, бракувало присутностi за столиком у тавернi. Хоч вiн i дiзнався вже все про це мiсто – йому хотiлося, щоб мiсто дiзналося про нього.
Вiн подався на мiсцевий цвинтар (а цвинтар, хоч як це сумно, рiс разом iз мiстом) i там пiзньоi ночi вирiшив попрактикуватися в некромантii. У розповiдi Максимiлiана все це мало досить лиховiсний вигляд: вiн огледiвся, прилаштувався, вирiшив, хто з небiжчикiв може бути найкориснiшим, та й узявся до своеi темноi практики (якоi, утiм, так i не довiв до кiнця, бо з’явився Оберон).











