Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. Ч. 1

] а в нашi часи це вже неабияка честь i користь. А щодо примiток у кiнцi книги, се так само робиться дуже просто. Якщо в вашiй повiстi фiгуруе якийсь велетень, назовiть його Голiафом – хоч воно й дешевенько нiби, дак зате вже готова широкомовна примiтка: «Голiаф альбо Голiят[16 - …Голiаф альбо Голiят… – одноборець фiлiстийський, котрого пастух Давид убив каменем iз пращi в Теребинтовiй долинi, як про те повiдаеться в Книзi Царiв… – Йдеться про описану в Старому Завiтi битву; Голiаф – велетень фiлiстимлянин (фiлiстимляне – давнiй народ, який заселяв приморську частину Ізраiлю); Давид – майбутнiй цар Іудеi та Ізраiлю.

] – одноборець фiлiстийський, котрого пастух Давид убив каменем iз пращi в Теребинтовiй долинi, як про те повiдаеться в Книзi Царiв, глава отака й така. Далi, якщо хочете виставити себе за вченого гуманiста й космографа, згадайте в вашiй iсторii нiби ненароком рiчку Тахо, – буде вам iще одна знаменита примiтка: «Рiка Тахо,[17 - Тахо – найбiльша рiчка на Пiренейському пiвостровi, протiкае й територiею Ла-Манчi. ] названа так по iменi одного гишпанського короля, бере свiй початок у такому й такому мiсцi i вливаеться в Море-Окiян,[18 - Море-Окiян – Атлантичний океан.] обполоскавши мури славутнього мiста Лiсабони; гадають, що вона мае в собi золотодайний пiсок» i все таке. Як заведеться мова про розбiйникiв, нате вам iсторiю Кака[19 - У давньогрецькiй мiфологii пастух-велетень Как хитромудро вкрав у Геракла волiв, заганяючи iх до печери задом наперед, та Геракл почув iх ревiння й на смерть покарав крадiя. ] – я можу ii з голови проказати; як про жiнок легких звичаiв – тут вам стане у пригодi епископ Мондоньедський[20 - Єпископ Мондоньедський – iспанський письменник Антонiо де Гевара (1480? – 1554?), наведенi iмена взятi з його «Інтимних записок».] з усiма своiми Ламiями, Лаiдами та Флорами; примiточки будуть вельми авторитетнi. Як про безсердечниць – нате вам Овiдiеву Медею,[21 - У давньогрецькiй мiфологii Медея – колхiдська царiвна, яка допомогла Язоновi заволодiти золотим руном й, тiкаючи з ним до Грецii, вбила власного брата; коли Язон ii зрадив, убила його наречену й двох своiх синiв вiд нього. Також вона порадила дочкам царя Пелiя, якi забажали омолодити батька, розрубати його на куски й зварити в казанi, вiдомi й iншi жорстокостi чаклунки. Про них iдеться в сьомiй книзi «Метаморфоз» Овiдiя.] як про чаклунок та чарiвниць – маете Гомерову Калiпсо i Вергiлiеву Цiрцею.