Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. Ч. 1

Якби могла я мрiею твоею

Доповнити веселку власних мрiй

І глянути, як рицар вiрний твiй

Летить у бiй, подiбний до Арея![36 - Арей (Арес) – у давньогрецькiй мiфологiii бог вiйни, вiн же Марс у римськiй.]

Якби я цноту вберегти могла

Вiд Амадiса, як уберегла

Ти вiд свого гiдальга Дон Кiхота!

Всi заздрили б незаздрiснiй менi,

А я жила б щасливо день при днi,

Не вiдаючи, що таке гризота.

Гандалiн, джура Амадiса Гальського,

Санчу Пансi, Джурi Дон Кiхота

Сонет

Чолом тобi, прославлений герою!

З тобою доля повелась ласкаво:

Ти джурою служив i дiяв браво,

Не втративши, проте, свого спокою.

Лишивши серп, носив ти пану зброю

І правду мовив щиро, нелукаво;

Урозумлять ти маеш повне право

Шаленцiв, що змагаються з судьбою.

Хороший, Санчо, твiй осел сумирний;

Сакви твоi, потрiбнi при обiдi,

Усiм являють розум твiй статечний.

Хвала ж тобi, о зброеносцю вiрний!

Недарма, нi, гишпанський наш Овiдiй

Пiднiс тобi цибульки, яко гречний.

Плутько, веселий поет,

Санчу Пансi й Росинанту

Санчу Пансi

Я – пузатий Санчо Па- (нса),

Зброеносець Дон Кiхо- (та);

Щоб пожить собi в охо- (ту),

Я подався в мандри з па- (ном).

Вмiю п’ятами кива- (ти)

Вiд усякоi хале- (пи),

Як мовчазний Вiльядье- (г),

Всiм вiдомий з «Селестi- (ни)»;[37 - Селестiна – хитромудра героiня однойменного надзвичайно популярного в ХVІ – ХVІІ ст. iспанського роману-драми, написаного, вiрогiдно, Ф.

Де Рохасом у 1492–1497 рр.; цей твiр вважаеться попередником пiкарески (крутiйського роману).]

Пречудова тая кни- (га),

Тiльки надто вже вiдве- (рта).

Росинанту

Я, що звуся Росина- (нтом),

Правнук вiрного Баб’е- (ки),

А що зроду був худе- (нький),

Дон Кiхотовi прида- (вся).

Хоч обидва ми коща- (вi),

Я, як треба, бiгать мо- (жу),

За вiвсом хоч би й гало- (пом).

Я меткий, мов Ласарi- (льйо),[38 - Ласарiльйо – герой роману «Життя Ласарiльйо з Тормеса, його пригоди й знегоди» (1554) невiдомого автора, який вважаеться першою пiкарескою (крутiйським романом).

Цi твори були написанi у формi мемуарiв пiкаро (крутiя, пройди), як правило, вихiдця iз соцiальних низiв, який вiдтворюе епiзоди свого життевого шляху, на якому успiхи змiнювалися невдачами; соцiальнi й моральнi норми його не обходять, на метi вiн мае суто егоiстичнi й матерiальнi iнтереси.