Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. Ч. 2

41

Андрiянова махиня (лат.).

42

Йдеться про побудований iмператором Адрiаном (117–138) мавзолей, який служив мiсцем поховання римських iмператорiв, дiйсно величезний: сторона квадрату в його основi – 84 м. У середнi вiки споруду використовували у вiйськових цiлях, тодi ж перейменували в замок Св. Ангела.

43

Початок вiдомого iспанського романсу про битву в Ронсенвальськiй ущелинi.

44

Старовинний романс розповiдае про знатного мавра Калаiноса, який заради доньки халiфа Сарагоси кинув виклик трьом французьким перам, але Роланд вбив його.

Існуе вираз: пiсенька про Калаiноса (coplas de Calainos) – щось невчасне, сумнiвне, що нi для кого не мае цiнностi й значення.

45

Рядки, що зустрiчаються в двох романсах, зрештою, стали розмовним зворотом.

46

Рядок з еклоги вже не раз згадуваного Гарсiласа де ла Веги.

47

Харонiв човен – у давньогрецькiй мiфологii Харон перевозив човном через пiдземну рiчку Стiкс душi померлих до царства тiней.

48

Тiло Боже (Свято Тiла й Кровi Христових) у католицькiй церквi святкуеться у четвер тижня, наступого пiсля Зелених свят.

49

Приклади вiрноi дружби, здатностi до самопожертви заради товариша.

50

Рядки з романсу, якi стали приказкою зi значенням: починаеться грою, закiнчуеться сваркою. Камишовими списами билися пiд час вiйськових iгор.

51

Джерело не iдентифiковане, вважаеться, цей вираз був рефреном до вiрша.

Вживаеться у значеннi: друг на вигляд не завжди е другом насправдi.

52

Приклади взятi зi знаменитоi «Природничоi iсторii» римського письменника Плiнiя Старшого (23–79), яка стала праобразом европейських енциклопедiй.

53

Сонет е пародiею на гарсiласизм (стиль, започаткований Гарсiласо де ла Вегою), скомпiльований з його виразiв.

54

Касiльдея Вандальська – вигадане за аналогiею з Дульсiнеею Тобоською iм’я; вандальська – андалузька (поширеною е версiя, що назва Андалусiя пiшла вiд назви германського племенi вандалiв, якi певний час нею володiли).

55

Перли орiянськi – перли Сходу.

56

Геркулес, вiн же Геракл у давнiх грекiв, син Зевса й Алкмени. Тому Лiсовий Рицар iронiчно називае Геру, ревниву дружину Зевса, мачухою Геркулеса. Вона переслiдувала Геракла, тому iм’я, дане йому оракулом, означае «той, хто звершуе подвиги через утиски Гери».