Завдання Героїв

Книжка буде iдеальною для пiдлiткiв… Там е початок чогось надзвичайного…”

    – San Francisco Book Review

“У цiй насиченiй подiями книзi, яка е першою у надзвичайнiй серii “Чарiвне кiльце” (яка наразi складаеться з 14 книг), Райс знайомить читачiв з 14-рiчним Торгрiном, “Тором” МакЛеодом, який мрiе долучитися до Срiбного легiону, лицарськоi елiти на службi короля…. Райс мае добротний стиль, а ii перша книга iнтригуе”.

    – Publishers Weekly

“[ЗАВДАННЯ ГЕРОЇВ] читаеться легко та швидко. Кiнцi роздiлiв написанi так, що вам хочеться прочитати, що ж буде далi.

У книзi зустрiчаються помилки, а деякi iмена переплутанi, але це не вiдволiкае вiд розповiдi. Закiнчення книги пробудило в мене бажання негайно отримати наступну, що я i зробила. Усi дев’ять книг iз серii “Чарiвне кiльце” можна придбати у магазинi Kindle, а “Завдання героiв” розповсюджуеться безкоштовно! Якщо ви пiдшукуете щось легке та забавне на час вiдпустки, ця книга прекрасно з цим справиться”.

    – FantasyOnline.net

“Непросто жити головi, яка носить корону”.

    Вiльям Шекспiр

    “Генрi IV”, частина II

Роздiл перший

Хлопець стояв на найвищому пагорбi нижньоi краiни у Захiдному Королiвствi Кiльця, дивлячись на пiвнiч, споглядаючи схiд сонця. Перед ним чередою долин та вершин розкинулися розлогi зеленi пагорби, подiбнi до верблюжих горбiв. Яскравi помаранчевi променi першого сонця затримувалися та виблискували у ранковому туманi, надаючи свiтлу магii, яка вiдповiдала настрою хлопця. Вiн рiдко вставав так рано або заходив так далеко вiд дому та нiколи не пiднiмався так високо, знаючи, що це викличе гнiв його батька.

Але цього дня вiн не думав про це. Цього дня вiн знехтував мiльйонами правил та обов’язкiв, якi гнiтили його усi чотирнадцять рокiв життя. Цей день був iншим. У цей день до нього прийшла доля.

Хлопець, який був Торгрiном Захiдного Королiвства Пiвденноi провiнцii клану МакЛеод, вiдомий серед своiх друзiв просто як Тор, був найменшим та найменш улюбленим серед чотирьох братiв.

Тор не спав усю нiч у передчуттi цього дня. Вiн крутився туди i сюди, очiкуючи коли зiйде сонце. Такий день трапляеться раз на декiлька рокiв, i якби вiн змарнував його, вiн би застряг у цьому селi, приречений пасти батькову отару до кiнця своiх днiв. Вiн не мiг цього допустити.

День призову. Це був единий день, коли Королiвська Армiя iздила по провiнцiях та вiдбирала добровольцiв для Королiвського Легiону. Скiльки вiн себе пам’ятав, Тор завжди мрiяв про це.