Завдання Героїв

Не моя сестра. Не жiнка!”

“Притримай язика, хлопче!” – люто прокричав МакГiл. – “Ти збираешся поставити пiд сумнiв мое рiшення?”

“Ви вiддали перевагу жiнцi передi мною? Це ваша думка про мене?”

“Я прийняв свое рiшення”, – сказав МакГiл. – “Ти поважатимеш його, i слухняно виконуватимеш, як i всi iншi пiдданi мого королiвства. Тепер, ви усi можете покинути мене”.

Його дiти швидко схилили голови i поспiшили покинути кiмнату.

Але Гарет зупинився у дверях, не наважуючись пiти.

Вiн озирнувся i подивився в очi батьку.

МакГiл мiг бачити розпач на його обличчi. Очевидно, вiн очiкував, що сьогоднi вiн стане спадкоемцем. Ба бiльше: вiн бажав цього. Вiдчайдушно. Що анiтрохи не дивувало МакГiла, i що послугувало головною причиною, чому вiн не зробив цього.

“Чому ви ненавидите мене, Батьку?” – спитав вiн.

“Я не ненавиджу тебе. Я просто не вважаю, що ти пiдходиш, щоб правити моiм королiвством”.

“Чому це?” – наполягав Гарет.

“Тому що це – саме те, чого ти хочеш”.

Обличчя Гарета забагрянiло. Ясно, МакГiл вказав йому на його справжнiй характер. МакГiл дивився у очi сина, i бачив, що вони палають ненавистю до нього. Вiн нiколи не думав, що це можливо.

Не кажучи бiльше нi слова, Гарет вилетiв з кiмнати, грюкнувши дверима.

МакГiл здригнувся вiд розкотистого вiдлуння. Вiн згадав погляд сина i вiдчув його ненависть дуже глибоко. Навiть глибше, нiж ненависть, яку вiн бачив в очах ворогiв. У той момент, вiн подумав про Аргона, про його слова, що небезпека поруч.

Чи може вона бути настiльки близькою?

Роздiл шостий

Тор щодуху побiг через величезне поле арени. За спиною вiн чув кроки Королiвських стражiв, якi були зовсiм близько. Вони гналися за хлопцем по гарячому i брудному полю, проклинаючи на ходу. Попереду Тор бачив членiв Легiону i новобранцiв – десятки молодих людей, таких же, як вiн, тiльки старших i дужчих. Вони тренувалися i пiддавалися перевiрцi в рiзних умiннях: деякi кидали списи, iншi метали дротики, а хтось практикував технiку бою на мечах.

Серед них були дюжини справжнiх лицарiв, членiв Срiбла, якi стояли в широкому пiвколi, спостерiгаючи за подiями. Вони вирiшували, кого залишити, а кого вiдправити додому.

Тор знав, що повинен довести, на що вiн здатний, вiн повинен справити враження на цих людей.