Ключник світів

– Ось дивись, це ДНК руки, а це ДНК трупа дiвчини. Вони iдентичнi!

Св’ятопятов нарештi почав вникати в усе що вiдбуваеться.

– Почекай, а як ти так швидко отримав данi? – здивувався полковник. – Зазвичай вони там вовтузяться тиждень, а тобi вже за нiч все зробили.

– Це все мiй шарм i чарiвнiсть, – з посмiшкою вiдповiв судмедексперт.

Полковник голосно розсмiявся.

– Ось тобi й маеш, нiколи не було такого, а тут раптом чарiвнiсть, – вiн продовжував давитися смiхом.

Поленко трохи образився, знову став спокiйним i сiв у крiсло.

Св’ятопятов зробив зусилля, щоб перестати смiятися.

– Ой, розсмiшив. Гаразд, розповiдай, – вже спокiйно запропонував полковник.

– Як я вже сказав, завдяки моему шарму, – цю фразу судмедексперт промовив з акцентом, карбуючи кожну лiтеру. – Так-так i не треба так ехидно посмiхатися. Я отримав вiдомостi необхiднi для розслiдування вбивства молодоi особи. У центрi дослiдження ДНК працюе моя студентка, я попросив ii прискорити процес, по можливостi, звичайно.

І вона з поваги до свого викладача провела аналiзи ДНК пiсля робочоi змiни. Ось так.

Дмитро Родимович пишався своею роботою. Йому лестило, що саме вiн здогадався про природжений дефект. Св’ятопятов був трохи шокований таким поворотом подiй. Вiн ще не прокинувся i не розумiв.

– Гей, Олександр Миколайович, – гукнув його Дмитро Родимович, – повернiться в реальнiсть. Я розумiю, що моя новина вас приголомшила, але досить про себе мною захоплюватися.

Св’ятопятов скривив смiшну гримасу.

– Я, мабуть, чогось не розумiю, – почав мiркувати полковник. – Як тодi пояснити що наша рука лiва, а у трупа дiвчини вiдiрвана права?

– Розумiю твое замiшання, але я зараз все поясню. Що стосуеться правоi руки – це моя помилка, яку я допустив через неуважнiсть. Менi слiд було ретельнiше вивчити неправильно зрощенi кiстки. При найближчому розглядi можна зрозумiти, що суглоб на лiктi розташований в iншу сторону, нiж у звичайноi людини, а кiстка перекручена, що швидше вроджений дефект, нiж придбаний за життя.

З усього вище сказаного випливае: у дiвчини кiстки правоi руки iдентичнi кiсткам лiвоi, але вона нею користувалася як правою. Можливо, звички з дитинства.

Св’ятопятов стиснув губи. Вiн нiчого не зрозумiв з розказаного йому Дмитром Родимовичем, але зiзнаватися своему друговi не наважився. Головне, вони знайшли тiло для своеi руки. Тепер розслiдування вийде на новий рiвень.