Ключник світів

Якось так вийшло, що на багатолюднiй вулицi двi прилеглi яскравi вивiски кав'ярнi та бiстро вiдвернули увагу вiд ii улюбленого мiсця. Завдяки такiй скромностi в ресторанчику завжди знаходяться вiльнi мiсця. Так вийшло i цього разу. Дарина зайняла столик на вiдкритiй верандi. Їсти хотiлося сильно, багато i ситно. Вона замовила суп-харчо, картоплю фрi з м'ясом по-французьки, а на десерт сирний пудинг. Поки Дарина насолоджувалася стравами, то мiркувала про те, що ж приховуе вiд неi батько i яким чином можна вивiдати у нього iнформацiю?

Судячи зi стриманоi нецензурноi лексики в телефоннiй розмовi, вiн був розлючений, а це турбувало Дарину.

Вона взагалi багато хвилювалася про свого батька. Його робота була небезпечною. Йому б в кабiнетi вiдсиджуватися, чекаючи пенсiю, та розпорядження роздавати. Але нi, вiн завжди брав активну участь в розслiдуваннях.

Дарина глибоко зiтхнула i вирiшила, що найкраще розвiяти похмурi думки допоможе прогулянка по iсторичним мiсцям мiста. Вона вийшла з улюбленого закладу убiк Контрактовоi площi, звiдки по кам'янiй брукiвцi пройшлася до Андрiiвського узвозу.

Історична вулиця найулюбленiше мiсце не тiльки туристiв, але i жителiв Киева. Крiм, як пройтися по барвистим торговим рядам, тут можна сходити в театр «Колесо», або пiднятися на оглядову терасу Замку Рiчарда. Зазирнути в музей Булгакова. Помилуватися Андрiiвською церквою. Зайти на музейну територiю бiля Десятинноi церкви.

У будь-яку погоду i пору року Андрiiвський узвiз ряснiе рiзного роду картинами i виробами ручноi роботи.

Колекцiонери хваляться зiбраними предметами з рiзних епох, а легкий вiтерець розносить веселi нотки, виконуванi вуличними музиками.

Дарина пiднялася на оглядовий майданчик до Замку Рiчарда. Звiдси вiдкривався чарiвний вид на Киiв. Дерева вже випустили нирки. Хмарно сiро-коричнева маса гiлок переодягнулася. Навiть димарi заводiв не дратували своiм iндустрiальним пейзажем. До поручнiв пiдходили перехожi. Вони фотографувалися на тлi весняного мiста i йшли далi насолоджуватися теплим днем.

Дарина також зробила знiмок сонячного пейзажу. Поки налаштовувала камеру на телефонi, почула розмову двох жiнок. Вони обговорювали звiрячi вбивства: «Як стало страшно жiть! Столько трупiв! Весною завжди вилазять маньяки! А нашi правоохороннi органи нiчого не роблять! Чула сьогоднi знова про вбивство передавали!». Дарина побiжно подивилася на двох плiткарок i поспiшила пiти з майданчика.