Циганка за мільйон

Цiкаво, що з ним сталося за цi дев’ять рокiв? Що сталося з тим янголом, який прийшов до нього в кiмнату для втiх, щоб подарувати незабутню нiч пристрастi? Чи була та жiнка його нареченою, яка потiм зрадила чоловiку з його другом?

Стiльки запитань i жодноi вiдповiдi. Тасарла навiть розлютилася на себе через такi думки. Петро Шушков приiхав, що вiдiбрати у них з дiдусем будинок, владу, честь… а вона замислюеться над такими дурницями.

– Не дозволю, – сама до себе тихенько промовила циганка, й розвернувшись швидко покрокувала назустрiч новому барону та його оточенню.

З цiеi митi дiвчину хвилювало тiльки майбутне табору та власний дiм, який цей нелюдь збирався вiдiбрати.

Роздiл 3.1

Перше, що помiтив Петро, коли на шаленiй швидкостi пiд’iжджав до будинку барона Романа Карачая, була дiвчина на балконi. Швидше за все та сама онука, яку йому пророчили у дружини. Й тепер заглушивши мотор та покинувши салон машини, чоловiк знову пiдiйняв очi догори, щоб краще роздивитися циганку.

Нiби вiдчувши його настрiй незнайомка затисла рот рукою, але стiйко витримала погляд. Декiлька секунд у розширених шоколадних очах плескався страх, а потiм рiзко зник. Як i не було його зовсiм. Нiчого собi характер. Їi рiшучiсть та сила духу дiйсно вражали. Не кожен чоловiк на таке був здатен, а тут дiвчисько.

Проте погляд Петра теж не залишився без уваги. Сам Димiдов вирiшив пояснити:

– Тасарла Казiбеева, онука Романа Карачая. Батьки дiвчини померли у в’язницi, тому вона живе з дiдусем у цьому будинку.

– Вродлива. Так вiдразу й не помiтиш, що циганка, – промовив чоловiк, що стояв поряд з Петром.

– Звичайна жiнка, – заперечив Шушков.

– Тасарла цiлий день провела на балконi, – знову намагався щось пояснити Димiдов, – чекала на ваш приiзд. Мабуть, змерзла та заморилася.

– Ага, чекала, щоб пустити менi кулю в серце, – iронiчно промовив Петро.

– Що ви? – Вiдразу ж зреагував Димiдов, – онука барона зовсiм не така. Тасарла розсудлива молода дiвчина, розумна не за роками, i головне, не мае нiчого проти вашоi появи у ii життi.

Петро не повiрив жодному слову. Димiдов ще той старий iнтриган. Вiн працював в органах вже доволi тривалий час i навiть зараз мав свою вигоду. Полковнику потрiбно було швидше закрити неприемну справу й вiдправитися у бажану вiдпустку. Подумаеш, мiльйоном туди, мiльйоном сюди. Яка рiзниця?

Якби не Кiр Петро нi за що б не погодився на цю дивну пропозицiю.