Циганка за мільйон

Поки дiвчина йшла вперед вiтер вправно грав з ii довгим волоссям, залицявся, намагаючись здерти хустку з плечей. Але все марно. Вона виглядала незламною, впевненою й рiшучою. Черговий порив прийнявся трiпати довгу спiдницю, намагаючись пiдiйняти ii вгору, але й ця забавка не вдалася. Проте Петро встиг оцiнити ii стрункi ноги, сильнi стегна, тонкий стан. Його погляд перемiстився вище, туди де дiвчина одною рукою тримала хустку.

«Цiкаво, що вона там приховуе?» – зненацька подумав Петро, а потiм тряхнув головою i вiдiгнав вiд себе такi недоречнi запитання.

Яка рiзниця, що в неi пiд хусткою? Циганка у будь-якому разi повинна залишити його новий дiм.

Коли Тасарла нарештi наблизилася до чоловiкiв, Димiдов вiдкрив рота, щоб офiцiйно представити ii нареченому, але дiвчина випередила його:

– Я Тасарла Казiбеева, онука барона й сестра чоловiка, який вас пограбував.

Насправдi вона не збиралася всього цього говорити, воно якось само вилетiло. Й тепер циганка розширеними очима дивилася на похмурого Петра Шушкова.

Оце так початок знайомства! Та вiн ii зараз прямiсiнько на очах у всiх цих людей покарае, а потiм почнеться сутичка мiж украiнцями та циганами.

Така перспектива налякала Тасарлу набагато бiльше, нiж льодяний погляд Петра. Хай на своiх людей так дивиться. У неi iншi клопоти е. Важливiшi.

– Ласкаво прошу у мiй дiм, – спробувала виправити свою помилку онука барона, й навiть привiтну посмiшку видавила.

Проте Петро чомусь нiяк не реагував. Мовчки дивився на неi, нiби й дiйсно збирався заморозити.

А вона мала рацiю, коли порiвнювала його з Каем… Перед нею зараз стояв саме цей персонаж з дитячоi казки. Через декiлька хвилин Тасарлi й зовсiм стало нiяково вiд такоi прискiпливоi уваги. Ну, чому вiн нiяк не реагуе?

Орест, що спостерiгав за цiею мовчазною боротьбою з боку, лише головою похитав. Його брат намагався залякати цю дивовижну жiнку своiм фiрмовим поглядом. Але здаеться у цьому випадку вiн не дiяв.

Несподiвано Петро змiнив тактику. Чоловiк покрокував на зустрiч дiвчинi й зупинився в декiлькох сантиметрах вiд неi.

І от халепа, ця циганка й дiйсно не походила на iнших. Занадто вродлива, сильна й одночасно нiжно-слабка, бути грубим i пихатим з нею складно, але Петро повинен. Так краще для них обох. Шлюб з ним нiчого доброго в ii життя не принесе, тiльки розчаруе.

– Приемно познайомитися, Тасарла, – промовив чоловiк, i схопивши ii долоню пiднiс до губ.

Легкий поцiлунок, а по тiлу дiвчини розлилося тепло.