Циганка за мільйон

 – Ну, а ти як? Вже звик, що тепер це твiй дiм?

Петро продовжував посмiхатися, але тепер його посмiшка виглядала штучною. Кирило дуже добре знав друга й вiдразу ж зрозумiв у чому справа.

– Так, це я попросив Романа затриматися тут. Є одна справа…

– Через це, – перебив чоловiка Петро, – я опинився у незручному становищi. Наступного разу попереджай про такi ситуацii заздалегiдь.

– Я був готовий ризикнути. Але зараз не до цього. Може пригостиш гостя келихом мiцного?

Шушков кинув погляд на циганку, що пiд час iх розмови вешталася поряд й старанно удавала прибиральницю.

Дiвчина вiдразу все зрозумiла без слiв та зникла з поля зору.

– Ого! Така поведiнка доводить, що шанс стати сiльським головою у тебе все ж таки е. І це не дивлячись на те, що ранiше у циган нiколи не було барона-гаджо, – здивовано промовив Кирило Кугат.

– Я дiйсно радий бачити тебе тут, друже. Але також я знаю про мету твого приiзду, – Запевнив гостя Шушков.

– Якщо ти хочеш поговорити саме про це, то буде краще, якщо нам принесуть напоi у кабiнет, – запропонував депутат, натякаючи на стороннi вуха.

Петро погодився й швидко провiв друга на другий поверх, туди де, як встигла розповiсти йому привiтна подружка Тасарли, знаходилися робочi кабiнети минулих господарiв будинку.

Й тiльки чоловiки розмiститися, як у дверi постукали.

– Хто? – гаркнув Петро, незадоволений таким швидким втручанням.

– Вибачте пане Шушков, – пролунало з того боку, – я принесла вашi напоi.

– Добре. Заходь.

Дверi вiдчинилися й на порозi з’явилася та сама дiвчина, що «грiла вуха», коли вони розмовляли в залi.

– Як тебе звати? – Запитав Шушков.

– Зара.

– Слухай уважно, Заро. Я хочу проговорити про важливi речi зi своiм другом сам на сам, тому не раджу виконувати той самий фокус, який ти провернула у залi. Зрозумiло?

Смуглява дiвчина зблiдла вiд тону, яким було зроблене застереження й вiд сурового погляду льодяних очей.

– Вiльна, – промовив Петро.

Зарi не потрiбно було повторювати двiчi.

Вона швиденько вислизнула у коридор та щiльно прикрила дверi. Зробивши пару крокiв в бiк сходинок циганка ледь не налетiла на Тасарлу, яка швидко пiдiймалася вгору.

– Що трапилося? Чому ти така блiда? – Поцiкавилася онука барона у наляканоi дiвчини.

Зара розповiла, як хотiла пiдслухати розмову депутата та нового господаря у залi, розповiла, як принесла iм напоi, удаючи з себе прислугу, а також обмовилася про погрозу з боку Петра.