Циганка за мільйон

А потiм вiн повернувся й очi Тасарли вперлися вже зовсiм не у сiдницi. Секунди вистачило, щоб зрозумiти наскiльки iдеально виглядав цей чоловiк без бiлизни.

Десь щось клацнуло i незнайомець нагнувся ховаючи вiд Тасарли свое тiло, а коли випрямився то тримав в руках ii взуття.

Серце впало в п’яти. Їi зараз викриють. Ох, мамо, вiн же зрозумiе, що вона за ним шпигувала, що розглядала оголеного…

Та на подив чоловiк лише привабливо посмiхнувся якимсь своiм думкам, а потiм покликав:

– Євгенiя, ти де? Чому не попередила, що повернулася?

А у вiдповiдь тиша.

– Чи не повернулася, – промовив до самого себе незнайомець i поклав знайдене взуття у шафу.

Тасарла тихенько зiтхнула з полегшенням. І хоча вона не розумiла, що тiльки-но сталося, це не мало великого значення, адже все ж таки ii не викрили.

Ненадовго незнайомець повернувся до ванноi кiмнати, але дiвчина не наважилася залишити схованку. І не дарма, адже зненацька в кiмнатi з’явився янгол.

В першi секунди Тасарла навiть власним очам не повiрила, а потiм зрозумiла, що все ж таки це не небесна iстота, а звичайна жiнка… жiнка, яку Господь надiлив неймовiрною вродою.

– Так i знав, що ти повернулася, – промовив незнайомець як тiльки побачив гостю.

– Здивована, що ти помiтив, – вiдповiла дiвчина тоненьким голоском.

Вiд здивування рот Тасарли вiдкрився сам собою, коли незнайомка з посмiшкою доторкнулася до бретельок сукнi й та вiдразу впала до ii нiг.

Попри здоровий глузд, циганцi знову здалося, що перед нею янгол, що тiльки-но позбавився власних крил.

Тепер дiвчина зрозумiла, що цi двое тут не просто витрiщатися один на одного будуть. Ну, i що iй в цiй ситуацii робити? Як виплутатися? Не стрибати ж з другого поверху елiтного нiчного клубу. Невже доведеться чекати?

Нi, Тасарла не могла, адже поки роздивлялася оголеного чоловiка уявляла, що вiн належить тiльки iй. Й хай це лише мрii, й хай насправдi вiн ii нiколи не буде, й хай в реальностi вона стане коханою дружиною комусь iншому, але у ту мить незнайомець належав iй.

Янгол переступив через тканину та одним вправним рухом ноги жбурнув ii якомога далi. Це виглядало наче сцена з дорослого фiльму – фiльму, який циганка зовсiм не хотiла дивитися.

Щоб вiдволiктися Тасарла сконцентрувалася на чоловiковi. Але тепер вже на не його iдеальнiй фiгурi, а на обличчi. Вiн i дiйсно виявився красенем.