Купіть книгу – вона смішна

 – Зате тепер вашi заводи настiльки закоптили все небо, що нам тепер усiм загрожуе чергове потеплiння клiмату, просто як у теплицi. Краще жили б собi, як ось цi, – i я махнув у бiк села, що виднiлося вдалинi, – просто i без усяких машин, то, може, i Земля була б чистiшою та смертнiсть нижчою, люди б до ста рокiв жили!

– Ну, до ста рокiв можна було жити завжди! Але от, щоправда, в давнину середня тривалiсть життя була тридцять рокiв… А ось що стосуеться потеплiння клiмату, то, наскiльки я зрозумiв, ти мав на увазi так званий парниковий ефект?

– Так, саме його! – вiдповiв я ображено.

– Стосовно того, що заводи та iншi досягнення техногенноi цивiлiзацii забруднюють нашу планету, я абсолютно згоден, i це жахливо, – вiв далi Джим голосом найтерплячiшого вчителя у класi з непроторенними учнями. – Але те, що iх викиди викликають парниковий ефект – це все рябоi кобили сон…

– Стiйте, стiйте, – знову включився в розмову Джеббс.

Джим розсмiявся:

– А ось тут якраз i немае нiякоi теорii.

– Як немае? – це ми вже з Джеббсом заспiвали хором, трохи пiдстрибнувши, наскiльки дозволяли розморенi полуденною спекою тiла. – Всi ж тiльки й говорять про це, про парниковий ефект, як про головну проблему людства!

– Ну, говорять i говорять, що з того, – незворушно парирував Джиммi. – Та тiльки теорii як такоi, науковоi, що не лише доводить, але й хоч якось обгрунтовуе це припущення, немае.

– Як це немае? – все не вгамовувався Джеббс.

– А ось так, як е, але тiльки навпаки. Є низка доповiдей комiсii ООН, пiдкрiплених припущеннями деяких учених, i все. А ще е великий галас iз цього приводу.

– А навiщо?

– Ну, як навiщо? Людству потрiбна глобальна проблема. І чим вона глобальнiша та страшнiша, тим краще. Тим краще управляти цим людством. Ранiше у нас роздмухували проблему комунiстичноi загрози, тепер глобального потеплiння, не переживай, скоро придумають що-небудь страшнiше, щоб ти вже боявся напевно i молився на своiх полiтикiв – единих, хто зможе з нею боротись, а ти спостерiгатимеш за iхнiми подвигами, затамувавши подих, i берегтимеш свiй голос до виборiв.

До слова сказати, Джиммi, незважаючи на свою постiйну обiтницю мовчання, перiодично вихлюпував на людей накопиченi думки або знання.