Інсомвіта. Психологічний трилер з елементами детективу

Читаючи речення за реченням, ви чiтко уявляете героiв оповiдання, iхнiй зовнiшнiй вигляд, навколишнiй свiт, зрештою, iхнi характери, враження, хвилювання. Ви начебто стороннiй спостерiгач усього того, що коiться з ними. Здебiльшого читач почуваеться безпосереднiм учасником подiй. Чи не так? – Аманда говорила не поспiшаючи рiвним, приемним низьким голосом, немов дикторка, яка пояснюе суть свiтобудови. – Це i е навiювання. Загалом, процес читання художньоi лiтератури, особливо «про себе», дуже близький до стану гiпнозу.

Отож, любов до читання з достатньою точнiстю свiдчить про високу сугестивнiсть пацiента.

Аманда раптом зупинилася, пильно подивилася на Тревора i запитала:

– То що, чи подобаеться вам читати? Що ви читаете у вiльний час?

– Ви знаете, у дитинствi i юностi я дуже багато читав. Навiть у нудних описах пейзажiв i картин природи Вальтера Скотта знаходив якусь принаднiсть. А зараз захоплююся iсторичними дослiдженнями. На жаль, часу на читання книг залишаеться дуже мало.

– Якщо ви любите читати, – продовжила Аманда, – у вас, насамперед, розвинена здатнiсть до образного мислення i е бажання сприймати iнформацiю. Бiблiофiли – однi з найбiльш високогiпнабельних особистостей. Дехто з них не тiльки вiзуально сприймае все прочитане, а й може прогнозувати майбутнi дiалоги, сцени i навiть сюжетнi лiнii. І все це так само вiзуально.

– Що ж, я не настiльки високогiпнабельний, щоб прогнозувати майбутнi сцени пiд час читання, – парирував Тревор.

 – Хоча ви правi, пiд час читання книги у головi, справдi, формуються певнi образи. І я згоден, що письменник може надихнути читача на якiсь переживання. Це нормально i здебiльшого природно. Але навiювання гiпнотизером певних дiй або неiснуючих ситуацiй я вважаю вiдвертим шарлатанством.

– Чому? Треворе, я вам ще скажу, що досвiдченi психологи пiд час гiпнотичного сеансу можуть провокувати не тiльки певнi думки, а й образи. В деяких випадках можливе вживляння i вигаданих життевих ситуацiй для блокування i замiни наявних болiсних спогадiв, що впливають на психологiчний стан людини.

– Тобто ви хочете сказати, що гiпнотизер, провокуючи сновидiння, може вживляти людинi штучнi спогади про минуле?

– Саме так! Ба бiльше, пiд час такого сеансу людина iх сприймае не як минуле, а як справжнiсiньку реальнiсть. Можна також вживити цiлковито вигадану життеву лiнiю, i людина пiд гiпнозом так само сприйме ii як реальнiсть.