Канікули для Інформи

А я хочу подивитися ваш свiт, а якщо чесно, то й не проти побачитись з тобою. Скучила. Яка у вас погода? Що в цьому сезонi вдягають?

До зустрiчi.

    Принцеса Інформа.

Лист 2

Привiт, Інформо!

Погода в нас гарна, а до того ж – канiкули. Якщо бажаеш побачитися, то не тягни з вiд’iздом: за два тижнi я iду з батьками на море. Чи бачила ти коли-небудь море? Воно класне. Велике та блакитне. А коли сонце, то воно iскриться, наче новорiчна ялинка. Я теж за тобою скучив. Передай Великому Процесору, Хазяiновi та Володаревi Заекрання, Жорстких Дискiв, Чипiв та Числень, щоб тебе вiдпустив.

А носять у нас, як i торiк, джинси та футболки рiзних кольорiв з англiй ськими написами. Правда, бувають написи украiнською та росiйською теж.

    Моя величнiсть Сергiйко.

Лист 3

Ура! Тато мене вiдпустив! Правда, вiн поставив умову, щоб зi мною були Чипсет та Дроник. У якостi охоронцiв. Чи не можеш ти порадити який-небудь готель, щоб ми могли дотриматися протоколу? Бажано, не дуже далеко вiд тебе.

А яких кольорiв футболки?

    Принцеса Інформа.

Лист 4

Це здорово, що Великий Процесор вiдпустив тебе до нас. Я подивився довiдник, а потiм прогулявся по Киеву. Менi сподобався готель «Дiряве небо». Це на Подолi, неподалiк вiд центра мiста. Тобi сподобаеться. Я живу в iншому районi, але iхати до мене зручно, хвилин двадцять на метро. Готель невеликий, але гарний. Що правда, до самого готелю мене не пустили, сказали: гуляй, хлопчик. Це означае, що охорона там на висотi.

Скажи, коли i де тебе зустрiчати? Футболки носять рiзнi, але ти не переймайся, одягай що е.

    Моя величнiсть Серж Перший.

Лист 5

Сергiйку, можна ми вiкно переходу зробимо у тебе на компi? Бiльше нiде. Зупинимося в «Дiрявому небi».

    Принцеса Інформа.

Лист 6

Звiсно.

    Сергiйко.

Прочитавши цi не зовсiм звичайнi листи, Костик замислився. Що за принцеса з таким дивним iм’ям? І що за Великий Процесор? Десь вiн це вже зустрiчав… Тiльки де? І Процесор там був, i Чипсет, i навiть Сергiйко.

Костя потер потилицю. Пiшов на кухню, взяв з холодильника пляшку холодноi мiнералки, налив склянку. Вода приемно остудила. І тут вiн згадав! Ну звичайно ж! Ця книжка… Як же вона?.. Ось! «Антивiрус»! Тиждень тому вiн вiдiбрав ii у дiтлахiв на пляжi, а потiм i сам зачитався – прикольна така iсторiя… Там це все було. Але це ж дитяча книжка, вигадка, одним словом – казка… А тут реальна пошта.