Канікули для Інформи

Хто? Яким чином цей невiдомий довiдався про майбутне листування Сергiя з Великим Процесором? Хто мiг передбачити бажання принцеси вiдпочити в матерiальному свiтi? Хто мiг здогадатися, що Великий Процесор взагалi дасть iй можливiсть вiдпочити? Але сюрпризи не скiнчилися. Головний був ще попереду.

– І отут починаеться найцiкавiше, – незворушно продовжував Дроник, – адресу, на яку було злито iнформацiю, з'ясувати не вдалося. Вона запечатана.

– Що?! – здивувався Чипсет. – Це ж не технологiя фiзичного свiту! Так з простого комп'ютера зробити не можна! Точно запечатана? Ти не помилився?

– Що означае… це… запечатана? – поцiкавився Славко.

– Ну, розумiеш… – почав поясняти йому Чипсет, – електронний лист, проходячи серверами, на кожному залишае свiй слiд. По цьому слiду завжди можна простежити, звiдки його вiдправлено. Навiть якщо з електронного послання видалити зворотну адресу, ii однаково можна вирахувати, просто на таку операцiю потрiбно бiльше часу.

Вiд Дроника ж зворотну адресу сховати взагалi неможливо. Вiн, коли у формат чистоi цифри переходить, дротами миттево до будь-якого сервера дiстатися може i там подивитися, на який наступний сервер пiшов лист. Поглядом, так би мовити, зсередини. Так, вiд сервера до сервера, можна добратися до адресата. Запечатати адресу – означае повнiстю стерти на декiлькох серверах пiдряд усi слiди проходження електронного листа. Тобто пройтися дорогою, якою пройшов лист, i зачистити всi слiди. Так може зробити лише той, хто вмiе переходити у формат чистоi цифри. Тому я й сказав, що ця технологiя у фiзичному свiтi неможлива.

– Ситуацiя мiняеться, – замислено проказав Сергiйко. – Я вважаю, що Дроник усе ж таки повинен спробувати з'ясувати адресу, куди йшли данi з пiдслушки.

– Адреса запечатана, – похмуро повторив Дроник.

– А ти спробуй, – наполягав Сергiйко, – адже крiм тебе цього нiхто не зможе зробити, хiба не так? Може, десь i залишився якийсь слiд.

Але саму пiдслушку чiпати не можна.

– Чому? – здивувався Дроник.

– Бо якщо ii видалити, той, хто ii поставив, одразу второпае, що його виявлено й нашорошить вуха. Нехай стоiть, ми просто листами з цього компа обмiнюватися не будемо. Яка вiд неi шкода? – роз'яснив свою позицiю Сергiйко.

– Згода, – пiдтримав хлопця Чипсет.

– Давайте ще раз подумаемо, за ким потрiбно простежити? – продовжував Сергiйко думати вголос.