Канікули для Інформи

Чипсет не поспiшаючи пiднявся сходами й зник у готелi. Вже вiд дверей вiн побачив, що на мiсцi адмiнiстраторки сидить незнайомий парубок, а жiнка стоiть поруч, заглядаючи йому через плече. Чипсет пiдiйшов ближче.

– Ви не пiдкажете менi розклад руху теплоходiв? – запитав вiн в адмiнiстраторки.

– Вибачте, – вiдповiла та, – вам доведеться трiшки зачекати. У мене на комп'ютерi «вiнда» з котушок злетiла, – побiжно козирнула адмiнiстраторка незрозумiлим, але шикарним термiном.

– Даруйте? – не зрозумiв Чипсет.

 – Звiдки що злетiло?

– Системна операцiя пiд назвою «Вiндоз» корпорацii «Биллз-Гейтс-Митя-Софа». З котушок. Що не зрозумiло? – сказала адмiнiстраторка i з багатозначним виглядом на обличчi вп'ялася в екран монiтора.

– Зрозумiло. Ага… Добре, я пiзнiше пiдiйду.

Антон не витримав, упав обличчям на стiл, i плечi його чомусь задрижали.

Спантеличений Чипсет здивовано поглянув на колоритну парочку, вийшов з холу, жваво збiг сходами та швидким кроком пiдiйшов до друзiв.

– Щось трапилося.

У адмiнiстраторки якийсь Митя Гейтс iз Софою Вiндоз системно злетiли з котушок! І комп'ютер вимкнений! – Чипсет розвiв руками i навiть розгублено знизав плечима.

– Цiкавий садимо гопак… Який Митя? З якою Софою? Що за системнi котушки? – розгубився Сергiйко. – Хто розповiв тобi цю маячню?

– За комп'ютером адмiнiстраторки сидить якийсь юнак, а адмiнiстраторка менi i сказала… – знову знизав плечима Чипсет.

– Ну… це… чого тут… У них ця… «вiнда» гепнулася… цей… софт… ну… операцiйна система… чого ще.

Треба це… словом, почекати! Зараз ii переiнсталять i по тому… – заспокоiв усiх Славко.

– Що зроблять? – остаточно розгубився Чипсет.

– Переiнсталять! Операцiйну систему! – догадався Сергiйко.

– А-а-а… – полегшено зiтхнув Чипсет, – перевстановлять!

– Авжеж! Я ж це… i кажу: переiнсталять…

Посмiялися, тiльки якось невесело. Та i чому було веселитися?

– Не подобаеться це все менi, – похмуро сказав Сергiйко, – замiсть стежити за пiдозрюваними, стирчимо тут… І Дроника немае, i комп'ютер завис, а Інформа невiдомо де… Не подобаеться це менi!

* * *

Лисий пiдрулив до ворiт впритул та посигналив.

Сигнал в буса був потужний, Лисий придбав його на розборцi старих «БМВ». Сигнал репетував так, що навiть з далеких дерев здiйнялися переляканi ворони. Лисий посигналив спецiально: заманулося подражнити Товстого. Минулого разу той дуже розлютився.

– Чого ти дарма ворон лякаеш? – дорiкав вiн Лисому.