Канікули для Інформи

 – За гривню удавиться! Нещодавно в нашоi кицьки «Вiскас» вiдiбрав i злопав! Слово честi, сам бачив! Банку консервну забрав i ложкою на обiд виiв! Гаси свiтло! До того ж, у нього мiкроавтобус е, старенький правда, та нам яке дiло? Головне, щоб iздив, еге ж?

– Тодi, Геричу, ти в деталi нiкого не посвячуй, а так… «Можна заробити, та й годi». Будуть питати, скiльки, кажи, що по штуцi баксiв. Що робити – потiм пояснимо, зрозумiло? За законом тут нiякого кримiналу немае: дiвчисько i не людина зовсiм! У неi нiко-го тут нема, тому заяву писати нiкому, та й про що? Ну, а Сергiйко той, що з листiв, як я зрозумiв, пацан ще зовсiм, ми йому носа одразу прищемимо! І взагалi, ти тут нашорош вуха! Як тiльки з’явиться ця принцеса, одразу менi на мобiлу телефонуй, а я доки пiдшукаю мiсце, де ii можна буде потримати пару днiв, поки ми до ii батечка достукаемося.

Згода?

– А то…

І друзi, склавши план справжнiсiнького жахливого злочину, спокiйно розiйшлися: Герич тягати валiзи, а Костя й далi лазити по чужих комп’ютерах.

Роздiл 2

Незвичайнi гостi

Сергiйко з нетерпiнням поглядав на годинника. О десятiй ранку через його комп’ютер у фiзичний свiт мали переправитися Інформа, Чипсет та Дроник. Сергiйко спецiально обрав такий час, аби вдома не було нi тата, нi мами. Спробуй потiм поясни батькам, хто цi незвичайнi гостi та звiдки вони взялися?

Як Сергiйко не очiкував на момент переходу, а однаково прогледiв. Уп’явшись в екран монiтора, вiн не помiтив блакитноi хмаринки, яка випливла з-пiд столу.

Стелячись уздовж плiнтуса, хмаринка облетiла кiмнату. Переконавшись, що в нiй нiкого нема, хмаринка пiд дверима прослизнула до коридору, не поспiшаючи облетiла все помешкання i тiльки потiм перетворилася на невеличкого хлопця. Це був блазень Великого Процесора Дроник. Вiн народився й рiс у Заекраннi нормальним хлопчиком, поки на узлiссi, де вiн пас корiв, у нього не потрапила блискавка. Опiсля цього в Дроника з’явилися надзвичайнi здiбностi, однiею з яких було вмiння переходити у формат чистоi цифри. Почувши про незвичайнi можливостi хлопчика, Великий Процесор узяв його до себе в палац i влаштував учитися в придворну школу. Спочатку Дроник був королiвським блазнем, забавляючи Хазяiна й Володаря своiми надзвичайними здiбностями, але згодом з простого блазня перетворився на одного з найвiдданiших i найрозумнiших помiчникiв.

Отже, Дроник виник посеред Сергiйковоi кiмнати та неголосно кашлянув. Сергiйко круто повернувся у крiслi.

– Дронику! А коли ти?..