Справа мертвого авіатора

– А де був штабскапiтан, коли його друг летiв iз Петрограда? – холодно запитала Мiра.

– Тут, на аеродромi, – почулося з боку виходу, i дверi ангара грюкнули, щiльно зачинившись.

– Повернiмося у лiтак? – запропонував поручик.

Нотатник Мiра дiстала вже в кабiнi. Швидко занотувала кiлька подробиць про злiт, набiр висоти i погоднi умови, пiдкреслила iмена тих, хто був на борту. Акуратно вивела iм’я молодоi дружини князя Курдашова, замислилась. Їi iм’я застигало на вустах терпким присмаком охолодженого червоного вина – Агата.

Князь Олександр Курдашов виявився нащадком шляхетного дворянського роду, що походив вiд татарських ханiв Бiхана та Саiд-Ахмета. Генерал-майор Микола Курдашов був героем вiйни 1812 року, учасником Бородинськоi битви, близьким другом фельдмаршала Кутузова. Брат генерал-майора, Сергiй Курдашов, був камергером iмператорського двору, киiвським губернатором. У родинi сина останнього, Сергiя Сергiйовича Курдашова, статського радника, i народився Олександр Сергiйович Курдашов.

Молодий князь закiнчив Петербурзький iнститут iнженерiв шляхiв сполучення, працював iнженером на залiзничнiй лiнii вiд Тифлiсу до Карсу, здобув чин титулярного радника, на його ж прохання був вiдряджений як викладач до Киiвського полiтехнiчного iнституту. Саме у Киевi вiн сконструював ферменний бiплан, що важив 320 кiлограмiв iз мотором «Анзанi» потужнiстю 35 кiнських сил. Бiплан мав передне кермо висоти, кермо керування i хвостове оперення-стабiлiзатор. Каркас бiплана являв собою конструкцiю з дерев’яних рейок, якi iнженер Курдашов обтягнув прогумованим полотном.

Двадцять третього травня 1910 року лiтак перевезли вiд хiмiчного корпусу iнституту на Сирецький iподром. Того ж дня у присутностi членiв Киiвського товариства повiтроплавання та численних репортерiв князь Курдашов здiйняв бiплан у повiтря. Вiн пролетiв на своему творiннi лише кiлька десяткiв метрiв, але став першим авiаконструктором iмперii. Звiстка про намiр нащадка давнього i шляхетного роду, талановитого iнженера, одружитися з юною дiвицею без iменi та статкiв – модисткою Агатою Дашук вразила i Киiв, i Петроград не менше, нiж його полiт шiсть рокiв тому.

– Що ви можете сказати про молоду дружину? – запитав Тарас Адамович.

– Що сказати. Красуня – безперечно, але… Не дарма заздрiсницi сичали iй у спину.

– Назвете iхнi iмена?

– Навряд чи. Я просто кажу про атмосферу…

– Ви сказали «але».

– Але з такими не одружуються. Принаймнi не нащадки роду Курдашових.