Справа зниклої балерини

Кожен маршрут, яким рухався iмператор з супроводом, охороняли вiд 250 до 300 жандармiв пiд керiвництвом офiцерiв. Всi особи, що викликали хоч найменшу пiдозру, перебували пiд пильним наглядом. Однак усе це не завадило колишньому випускниковi Першоi гiмназii двiчi вистрiлити впритул в обрану жертву. Тарас Адамович не сумнiвався в тому, що цього разу заходи безпеки будуть узагалi драконiвськими.

А мiсто… Киiв мiцно закрiпився на почесному першому мiсцi в iмперii за кiлькiстю скоених злочинiв, з великим вiдривом обiгнавши найближчих суперникiв – Ростов-на-Дону та Нижнiй Новгород.

Вiддiл розшуку захлинався вiд кiлькостi справ, якi треба було розслiдувати негайно ще в тi часи, коли Тарас Адамович був на службi як помiчник легендарного головного слiдчого Георгiя Михайловича Рудого. Саме за часiв Рудого була створена «Інструкцiя для чинiв киiвськоi полiцii розшуку». У 1903 роцi, пiсля поiздки до Дрездена, Рудий органiзував у Киевi дактилоскопiчне бюро i розробив проект валiзи слiдчого. Нинiшнiй керiвник розшуковоi частини мiста Репойто-Дуб’яго на пам’ятi Тараса Адамовича був четвертим, який обiйняв цю нелегку посаду.

– Так, iмператор… – майже сумно промовив слiдчий. – А тиждень тому нам доповiли, що в мiстi Досковський!

Спогад майнув раптово i згас. Знайоме прiзвище…

– Аферист! – озвучив раптову згадку Тарас Адамович.

– Не сумнiвався, що ти його згадаеш, – усмiхнувся Репойто-Дуб’яго. – Вислизае крiзь пальцi, його бачили вiдразу в кiлькох мiсцях, однак арештувати…

– Не вийшло.

Спiвчуваю.

Арештувати Досковського не вдавалося й ранiше, принаймнi в Киевi – надто швидко вiн виiхав з мiста, надто майстерно пiдробляв будь-якi документи. Елегантний, самовпевнений, азартний – вiн легко збивав з пантелику малоосвiчених агентiв розшуку, бiльшiсть з яких у кращому разi могла похвалитися двома-трьома класами сiльськоi школи.

Тарас Адамович зiтхнув. Навряд чи справи полiцii покращились пiсля скандальноi вiдставки колишнього начальника слiдчоi частини Спиридона Асланова.

Принаймнi бiля входу Тарас Адамович не побачив черг з охочих зайняти цi заплiснявiлi кабiнети, хай i з високими стелями.

Спиридон Асланов уславився такою тiсною спiвпрацею з кримiнальною агентурою, що врештi повнiстю iнтегрував службу розшуку у свiт кримiнального Киева. Слiдчi отримували дивiденди вiд злочинцiв i не надто намагалися розплутувати справи, хiба що вони стосувалися найзаможнiших та найвпливовiших мiстян.