Справа зниклої балерини

Сестра Вiри приходила до Бронiслави, запитувала про Вiру. Бронiслава – дружина балетмейстера, Бронiслава Нiжинська, – пояснив вiн i вiв далi: – У театрi казали, що Вiра зникла, поiхала за мiсто з офiцерами. Але сестра ii шукала, отже… Отже, могло щось статися.

Галушко не переривав.

– Я… розумiете, я навiть хотiв, щоб щось сталось. Зараз я ненавиджу себе через це, але тодi, тодi я хотiв, щоб було якесь iнше пояснення тому, що вона не прийшла того вечора в Шато де Флер. Тепер я боюся, боюся того, що щось могло трапитися по дорозi до парку.

І боюся того, що вона взагалi не збиралась зустрiчатися зi мною.

Вiн замовк у задумi. Вiдтак сказав:

– Балерини розповiдали, що сестра Вiри ходила в полiцiю. Вiра не повернулась, поповзли чутки про те, що Нiжинська поставить на ii партii дублерок.

– Як вiдреагували на зникнення Вiри в театрi?

– Зрадiли. То ж змiiне кубло.

Тарас Адамович вiдставив чашку.

– Ви маете якiсь пiдозри? Куди могла зникнути Вiра?

– Я не знаю, – вiн стенув плечима. – Вона ранiше нiкуди не зникала.

– Тобто таке з нею трапилось уперше?

– Так.

– Щодо офiцерiв. Ви когось iз них знаете? Бачили разом iз Вiрою?

– Нi. І не хотiв би бачити. Гадаю, балерини зможуть розказати про них. Або Мирослава.

– Ви добре знаете сестру Вiри?

– Бачились раз чи двiчi.

Цього разу хвiртка рипнула ледь чутно, нiби вибачаючись, що вiдволiкла спiврозмовникiв вiд бесiди. Олег Іраклiйович Щербак повернув голову в напрямку дорiжки, що вела до веранди. Мирослава Томашевич, як i обiцяла, прийшла до Тараса Адамовича, коли полуденне сонце спинилось над будинком, що стояв у затiнку яблуневого саду.

Завмерла бiля хвiртки, завваживши гостя. Потiм рiшуче попрямувала до веранди, зупинилася бiля сходинок. Чоловiки пiдвелися.

– Добрий день, пане Галушко. О, – перевела погляд на його спiврозмовника, – пане Щербак! Не сподiвалась вас тут зустрiти.

– Я вас теж, але радий нашiй зустрiчi, – вiдповiв художник, знову перетворившись на Париса.

– Мiро, прошу приеднатися до нашоi розмови, – мовив господар.

 – Ми куштували цибулевий конфiтюр, а також мiй гiсть розповiв дещо про вечiр, коли зникла ваша сестра.

Мiра здивовано подивилась на художника:

– О, я не знала, що… що ви щось знаете…

Вона сiла навпроти Щербака.

– Розкажiть менi. Коли ви бачили Вiру?

– Радше, коли не бачив, – сумно сказав художник. – Вона мала виступати в Інтимному, я запросив ii зустрiтися в Шато де Флер.

– Вона не казала менi, – здивувалась Вiра.