Справа зниклої балерини

З поясненнями допомогла Ярослава:

– Вiра неймовiрно ставала в арабеск… Завмирала в позi, але центр тяжiння нiби змiщувала вперед, часто розкривала плечi. Здавалось, от-от впаде, але вона могла завмерти так надовго, це було дивовижно… Не академiчно, але прекрасно…

– Неправильно, – обiрвала ii Бася.

Ярослава знiтилась. Сама вона бачила Вiру вранцi, в день ii виступу в Інтимному театрi – вони разом ходили до модистки.

– Вiра щось шила на замовлення?

– Нi, я шила… Тобто менi шили капелюшок, Вiра допомагала обирати фасон.

– Вона про щось говорила? Важливим е все, що ви згадаете, – Тарас Адамович витягнув з кишенi записник.

– Я… Навряд чи я зможу чимось допомогти. Ми просто говорили… Щось безглузде, неважливе. Вiра сказала, що iй бiльше подобаються етюди, якi вона репетирувала з Бронiславою, нiж сцени з класичного балету.

– Вона не казала про плани на вечiр?

Ярослава зморщила лоба.

– Це було давно… Здаеться, вона збиралась з кимось зустрiтися.

– З ким саме?

– Я… не пам’ятаю.

Бася закотила очi. Тарас Адамович кинув на неi запитливий погляд.

– Ярослава не вмiе брехати, – пояснила бiлявка. – Всi в театрi знають, що Вiра крутить роман з Назимовим, це офiцер з 1-i запасноi роти, палкий поцiновувач ii неакадемiчностi.

– А ви не схвалюете?

– Неакадемiчнiсть? Звичайно.

– Нi, роман.

Бася розсмiялась.

– Роман якраз схвалюю, маю надiю, що Ромео колись забере свою Джульетту з нашого театру, де всi такi нуднi та академiчнi.

Третю дiвчину звали Марi. Тарас Адамович ще раз подивився на неi, щось записав у блокнотi. Марi Вiру не бачила, принаймнi точно не могла згадати, коли вони зустрiчалися востанне. Марi хотiла якнайшвидше пiти, бо перерва закiнчувалась, а вона мала купу справ. Тарас Адамович зiтхнув. Щербак спiвчутливо поглянув на нього.

– Останне запитання, – мовив слiдчий. – Скiльки заробляють балерини?

– Що? – здивовано заклiпала очима Бася.

– Ви ж отримуете платню? – поставив уточнювальне запитання Тарас Адамович.

– Так, але…

– То скiльки?

– Ми не обговорюемо…

– Звичайно. Але ви ж можете назвати суму?

– Дев’ятнадцять карбованцiв.

Суму врештi назвала йому Марi, якiй так кортiло пiти. Це багато чи мало? Нижчi полiцiйнi чини отримували близько двадцяти-двадцяти п’яти. Стiльки ж – учитель початковоi школи.