Всесвіт

– Суть справи в тому, – почав вiн, – що один досить вiдомий на Заходi украiнський художник-постмодернiст Степан Масленко робив виставку-аукцiон у Берлiнi на честь нашого Дня Незалежностi. Вона мала тривати до десятого вересня. Як повiдомляють джерела, презентацiя робiт пройшла успiшно, кiлька картин художнику вдалося продати, причому за досить значну суму. А потiм, буквально за кiлька днiв до закриття, одну з найепатажнiших i найдорожчих (на думку експертiв) його робiт, картину «Всесвiт», викрали.

Далi – нiчого не вiдомо. Як грабiжнику («Чи грабiжникам», – поправив його Олег) вдалося проникнути до виставковоi зали, куди подiлася картина, – загадка. Наразi слiдство повiдомляе тiльки те, що на картину претендувало кiлька покупцiв: iз Арабських Емiратiв, Америки та з теренiв колишнього СРСР. Їхнi прiзвища поки не називають…

– Цiкаво, цiкаво… – Олег крутив у руках репортаж. – Що ж то за картина така? Назва принаймнi досить претензiйна… Хоча це ж постмодернiст, у них як не чорнi квадрати, то кола чи бiлi аркушi.

От i цей, напевно, щось таке утнув…

Олег заглибився в читання репортажу, зрiдка задоволено гмикаючи.

– А, до речi, як твое «сенсацiйне вбивство»? – виключно iз ввiчливостi поцiкавився Андрiй, бо ж знав, що колега-кримiналiст усе одно сам усе йому розповiсть та ще й у деталях…

– Убивство? А, вбивство!!! Та вбивство як вбивство. М’ясо якесь, – Олег поморщився. – Вбивця – чоловiк, на своiй дачi застрелив дружину iз мисливськоi рушницi.

Звiсно, каже, що випадково. А тодi прикол – на тiй дачi двох наших винесли.

– Тобто? Як «винесли»?

– Ну, як-як… Цi горе-репортери хотiли мiсце злочину сфотографувати, а там, виявилося, ще ж нiчого не прибрали, тiльки тiла не було. Вони як побачили всi цi розбризканi мiзки, плями кровi на меблях, пiдлозi, то iм погано зробилося, а двое взагалi знепритомнiли. Ха-ха-ха! Так-то… Та годi з цим убивством, давай я краще репортаж твiй почитаю толком…

* * *

Чутки, чутки, чутки… Чому ж ви поширюетеся зi швидкiстю свiтла? Так невпинно i так нестримно… Останнi чутки Юрiя здивували й навiть трохи занепокоiли.

Сьогоднi з досить надiйних джерел вiн довiдався про можливу змiну керiвництва компанii. Говорили, що колишнiй директор передав контрольний пакет акцiй, а разом iз ним i крiсло керiвника своему сину. Звiсно, зважаючи на свою посаду в компанii (десь у серединцi), Юрiю особливо хвилюватися нiбито не було чого.