Фатальна помилка

Ще через кiлька столiть Георгiй Святогорець, або у перекладi – «Великий Синаксар», вiдкрив свiтовi й житiе святого Юрiя. В добу правлiння грузинськоi царицi Тамари образ святого Юрiя, який вражае списом змiя, з’явився на грузинських прапорах, а спецiальний георгiiвський хрест залишаеться на прапорах i корогвах грузинськоi церкви дотепер. Цього святого вшановували скрiзь на Русi, засновували монастирi на його честь не тiльки в Киевi, але також i в Новгородi. Дмитро Донськой зробив Георгiя Переможця небесним заступником столицi Московського царства: адже мiсто це заснував киiвський князь Юрiй Долгорукий.

А московський князь Іоанн ІІІ включив зображення святого Георгiя в герб мiста Москви.

Учитель пильно подивився на завмерлого в крiслi учня й докiнчив:

– Отак, хлопче! Тому кажу тобi: по праву пишайся своiм славетним iм’ям i зроби все можливе, щоб бути гiдним його.

* * *

Ця розмова докорiнно змiнила як свiтогляд юного аристократа, так i його ставлення до навчання й до життя в цiлому.

Вiд того дня Юрiй Немирич нiколи не засмучувався, нi на що бiльш не скаржився й навiть не плакав. Вiн успiшно долав усi складнощi навчання в арiянськiй Академii, безупинно розвивав своi природнi здiбностi й таланти.

За його зовнiшнiстю можна було вирiшити, що це простий, можливо, трохи дивакуватий хлопець, яких у свiтi безлiч. Але перше враження було оманливим. Юрiй вирiзнявся залiзним характером, прагнув скрiзь бути першим i домагатися поставленоi мети.

Захоплювався верховою iздою й фехтуванням. Був увiчливим, вихованим, мав гарнi манери, неординарне мислення, загострене почуття справедливостi й вiдповiдальностi.

Не за вiком самостiйний, вже на другому роцi навчання вiн вiльно спiлкувався i писав польською, латиною, iталiйською, нiмецькою, голландською, французькою, розумiв i грецьку, i дiалект московитiв. Подальше навчання дозволило юному Немиричу вигострити абстрактний iнтелект, вiн успiшно вивчав такi дисциплiни, як логiка, етика, риторика, теологiя, основи правознавства й природничi науки, а також виявив неабиякi математичнi здiбностi.

Надзвичайно задоволений такими результатами, Йоахим Стегман усiляко заохочував Юрiя до подальшого вдосконалення знань у цiй царинi. До одинадцяти рокiв Юрiй показав у математицi надзвичайнi результати.