Фатальна помилка

Вiн доволi легко здолав низку трактатiв, написаних корифеями, i зовсiм вже зiбрався присвятити життя вивченню цiеi шляхетноi науки, як раптом…

Несподiвана подiя 1623 року докорiнним чином змiнила погляди юного Немирича, вiдповiдно змiнилося й усе його подальше життя: вмiло розохоченi мiсцевими католиками, загони агресивно налаштованих «лiсовчикiв» на очах переляканих учнiв улаштували моторошний погром в арiянськiй Академii мiста Ракова, при цьому майже повнiстю знищили бiблiотеку – чи не найцiннiшу в тутешнiх землях.

У наступнi роки Ракiв ще не раз зазнавав подiбних нападiв, але тепер учнi Академii вже почали органiзовувати летючим ескадронам далеко не привiтний прийом! Втiм, у вiдповiдь католики розширили царину зiткнень, нападаючи вже не тiльки на школи й академii протестантiв, але також грабуючи садиби й будинки вiдомих адептiв протестантизму i православ’я. Вони калiчили, вбивали супротивникiв католицизму, незважаючи на вiк i стать жертв. Через сутички мiж католиками i протестантами загинули такi вiдомi унiтарiанськi дiячi, як Валента Шмальц i Анджей Лубенецький.

Ця поведiнка заохочувалася королiвською владою: його величнiсть виконував те, що колись поставив за мету – винищити будь-яку «ересь»…

Особливi гонiння iнакомислячих почастiшали в 1625 роцi пiд час нападу Швецii на Рiч Посполиту. Єзуiти нишпорили краiною й поширювали чутки, що вiйну нiбито спровокували та пiдтримують «польськi брати». Це спричинило непоодинокi бунти i повстання. А на початку 1627 року влада Кракова видала указ, вiдповiдно до якого повноправними громадянами мiста могли стати лише тi iновiрцi, якi навернуться у католицизм.

Через усi цi подii численна родина Немиричiв була змушена полишити зруйнований католиками Черняхiв i переселитися в один iз другорядних своiх маеткiв, розташований подалi вiд Кракова. І звiсно ж, молодий Юрiй дуже гостро пережив такi потрясiння. Його свiтосприйняття перевернулося неповоротно, трансформацiя зачепила найпотаемнiшi глибини душi. Княжич зрозумiв, що Рiч Посполита потребуе докорiнноi змiни застарiлого державного устрою i що без вiйськових сутичок у такiй справi не обiйдеться.

Саме тому Юрiй вирiшив зайнятися полiтикою та вiйськовою справою. Для цього було потрiбно продовжити подальше навчання вже за кордоном.

Вiдтепер спадкоемець магнатського роду Немиричiв вивчав переважно юриспруденцiю й основнi засади державноi влади, штудiював працi Мартiна Руара, який пiдтримував тiснi зв’язки з Гуго Гроцiем.