Кинджал проти шаблі

Грiтi тiльки-но придбав у свiй гарем чергову екзотичну невiльницю й схиляв приятеля до аналогiчноi покупки. Та оскiльки витончений Ібрагiм забракував усiх запропонованих його увазi дiвчат, приятелi вже вирiшили полишити ринок… коли завдяки щасливому випадку опинилися на аукцiонi.

Тут на помiст i вийшла оголена рудоволоса бранка. Торговець заходився на всi лади розхвалювати ii принади, особливо пiдкреслюючи, що рабиня не тiльки гарна, але також знае рiзнi мови… Цiна на невiльницю стрiмко поповзла вгору, кiлькiсть бажаючих зробити покупку почала вiдповiдно скорочуватися.

– У невiльницi грецьке iм’я: Анастасiя… – кричав торговець.

– Сто дукатiв! – вiдгукнувся один iз двох останнiх покупцiв.

– Умiе читати… – не вгамовувався торговець.

– Сто двадцять дукатiв! – перебив його цiну конкурент.

– І писати теж умiе…

– Сто тридцять дукатiв!

– А яке прекрасне ii волосся!..

– Сто п’ятдесят дукатiв!

– Розмовляе рiзними мовами, а це дорогого коштуе…

– Двiстi дукатiв!!! – гаркнув перший купець, вирiшивши одним махом вiдiрватися вiд конкурента.

По юрбi присутнiх пробiгло поважне ремствування: оце так цiна!..

– Послухай-но, ти зараз накрутиш цiну до того, що дiвчисько в змозi буде купити хiба що султан! – крикнув Ібрагiм торговцевi. Той уже хотiв щось вiдповiсти, як раптом над юрбою пролунав чистий високий голос рабинi:

– Aut Caesar, aut nihil![12 - «Або Цезар, або нiщо!» (лат.

Рабиня… i раптом… заговорила?..

Та, яку от зараз виставили на торг, як будь-який iнший безмовний товар, – посмiла рота розкрити?!

Неймовiрно…

Юрба загомонiла, але швидко затихла: усi чекали на продовження. Ібрагiм же вiдверто розгубився: думав, що торговець прибрiхуе щодо знання мов нiкчемними жiнками, а виявляеться, це чистiсiнька правда! Отак запросто заговорити на латинi – мовою вчених i дипломатiв?.

– А що iще ти можеш сказати, рабине? – запитав Ібрагiм цього разу по-грецьки.

– А ти купи мене, отодi й вiдповiм на всi твоi питання. Чи у тебе, пане, недостатньо грошей? – парирувала дiвчина знову ж по-грецьки. А потiм додала вже по-турецьки: – Пане, наважуйтесь, бо мене зараз же забере iнший.

– Двiстi п’ятдесят!.. – вереснув купець, що претендував на рудоволосу бiсицю.