Пустоцвiт

Але для цього всiм поки що доведеться попрацювати…

Голос ii зробився командним:

– Щоб до вечора отут, просто на околицi хутора стояли столи в достатнiй кiлькостi й навiси! Оцей телепень розповiсть, як подiбнi речi в самому Петербурзi робляться… – i Розумиха злегка пiдштовхнула в спину Мишаню, який миттю загордився.

– А все жiноцтво негайно вiдправиться за оцiею дiвкою куховарити, – тепер Наталя вказала на Марисю, яка негайно засоромилась. – Дивiться ж менi, щоб нiхто вiд роботи не смiв тiкати! Я незабаром прийду перевiрити, як справи просуваються.

Побачу, що хтось ледарюе, тому… самi знаете…

Вона огледiла притихлу юрбу суворим поглядом, витримала паузу й докiнчила:

– Тому я незабаром пригадаю небажання потрудитися. За вашою стараннiстю поки що доглянуть моi дочки: Гапка, Ганька й Вiрка. Але повторюю: потiм я сама особисто все перевiрю. Сподiваюся, всi мене зрозумiли?!

Ще б пак не зрозумiти: Розумиха тепер стала матiр'ю царського фаворита, приiхала до Лемiша у шикарнiй каретi iз трьома возами подарункiв… Ще б не зрозумiти!!! І поки вiзники пiд пильним наглядом Степана перетаскували подарунки в перекошену хату, прекрасна панi в супроводi дочок увiйшла туди ж у своему царському вбраннi, щоб через кiлька хвилин вийти вже простою сiльською бабою: у ллянiй запранiй сорочцi, синiй заношенiй спiдницi, з вицвiлою хусткою на головi замiсть розкiшноi перуки… Не гаючи часу, Розумиха вiдправилася у свою корчму перевiрити, як там iншi жiнки управляються з готуванням.

Мишаня ж, надавши чоловiкам необхiднi вказiвки, презирливо процiдив:

– Тобi б ротою преображенцiв командувати, баба чортова! – І пiшов у бiк сiнника, доки Розумиха не придумала для нього нового заняття.

Бiльше лакея в той день нiхто не бачив.

…Готувалися до свята шалено. На визначеному господинею мiсцi швидко з'являлися столи з довгими лавами, над якими розквiтли рiзнобарвнi навiси. На кухнi потiли вiд грубного жару численнi тiточки й племiнницi, якi варили, шкварили, шпарили, наповнюючи околицю рiзноманiтними кулiнарними ароматами.

Заради свята господиня наказала витягти iз засiкiв бочку червоного солодкого вина, колись придбану в проiжджих чумакiв по дешевцi. Не пошкодувала заради гостей нi медовухи, анi рiчного запасу сивухи всiх сортiв – з чабрецем, звiробоем, зубрiвкою й iншим зiллям, нi приготовлених особисто нею настоянок на горiсi й травах.

Були витягнутi також рiзноманiтнi солiння, запашнi грибочки зi смородинним листям i кропом.