Шалені шахи

Поки переляканi принцеси намагалися втiшити княгиню, повторюючи, що лиходiя необхiдно покарати, а найкращим покаранням у цьому випадку буде лише люта смерть, служниця королеви Бони збiгала до своеi панi й повернулася iз запрошенням термiново вiдправитися до ii величностi для бесiди вiч-на-вiч.

Умовляти Беат не довелося. Що вiдбувалося в покоях вдовоi королеви, достеменно невiдомо. Протягом двох годин вiдтiля долинали тiльки приглушенi ридання i гнiвнi вигуки, потiм усе стихло. Тодi схвильована принцеса Анна, що жваво цiкавилася подiею, постукалася в кiмнату сестри.

– Як ти вважаеш, сестричко, чи вiрним буде рiшення стратити злочинця? – запитала набожна й вiчно охоплена сумнiвами Анна, тiльки-но переступивши порiг сестриноi спальнi.

– Панi Беат могла зв’язатися з таким же скандальним типом, як i вона сама. Тепер хитрун ii обдурив, а вона пiднiмае лемент… От кого шкода, то це ii дочку. Що ж до негiдника, то якщо його скарають на горло, одним негiдником стане менше.

Катаржину можна було зрозумiти: Беат вона недолюблювала за склочнiсть i пристрасть до скандалiв. Однак жалiслива Анна не вгамовувалася:

– А раптом мiж Оленою й ii викрадачем спалахнуло кохання або ж навiть пристрасть?!

– Та яке там кохання?! Яка пристрасть?! Звiдки?…

Катаржина солодко позiхнула: дуже вже спати хотiлося…

– А отака – нестримна!!!

– Не верзи дурниць, сестрице, Олена ще ж зовсiм дитя! До того ж единий, хто мав на неi хоч якiсь види, – це князь Сангушко.

– Як Сангушко?! Отже, вiн викрадач?… – простогнала Анна.

Сонна Катаржина зрозумiла, що бовкнула зайве, й вирiшила нашвидку зам’яти цей казус.

– З чого б це?! Хiба княгиня сказала, що то Сангушко вчинив неподобство? – щиро здивувалася Катаржина й вiдвернулася до стiни. Спати, спати!.. Й вона зовсiм не звернула уваги на дивний переляк, що зненацька охопив сестру.

Тим часом Анна спробувала якнайдетальнiше пригадати, що ж бурмотiла вбита горем панi Беат, але зрештою з полегшенням мовила:

– Нi… Здаеться, княгиня взагалi не називала нiяких iмен.

– Ну от, бачиш! А князя Сангушка, мiж iншим, вона вiднедавна взагалi в Острог велiла не впускати. Все це сталося пiсля того, як князь спробував посвататися до Олени.

Однак пробурмотiвши це, Катаржина негайно прокинулася, оскiльки зрозумiла, що знов бовкнула зайве… Ой, як прикро!

– Катаржино, чи я не дочула… що ти ось зараз сказала?! – скрикнула сестра.